трепет

Значення в інших словниках

1. трепет — тре́пет іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. трепет — див. тремтіння Словник синонімів Вусика
3. трепет — [трепеит] = трепіт -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
4. трепет — ТРЕ́ПЕТ, у, ТРЕ́ПІТ, поту, ч. Те саме, що тремті́ння. Стежив [Саїд Алі] за кожним рухом брови, за найніжнішим, немов розквітання бутона, трепетом її принадних уст (Іван Ле); Віти дерев легенько тремтіли; і від цього трепету зайнялося і небо... Словник української мови у 20 томах
5. трепет — -у, трепіт, -поту, ч. Те саме, що тремтіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. трепет — ТРЕ́ПЕТ, у, ТРЕ́ПІТ, поту, ч. Те саме, що тремті́ння. Стежив [Саїд Алі] за кожним рухом брови, за найніжнішим, немов розквітання бутона, трепетом її принадних уст (Ле, Міжгір’я, 1953, 16); Петрові не сподобався пильний погляд Ольги та трепіт її губів... Словник української мови в 11 томах
7. трепет — Трепет, -ту м. Дрожаніе, содраганіе, трепетъ, ужасъ. Обняв мене великий страх 2 і трепет. К. Іов. 64. під трепетом. Въ страхѣ. Як прийшов п'яний, я під трепетом висидів цілу ніч Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка