трепет
тре́пет
-у, трепіт, -поту, ч.
Те саме, що тремтіння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трепет — тре́пет іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- трепет — див. тремтіння Словник синонімів Вусика
- трепет — [трепеит] = трепіт -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
- трепет — моск. трема трема Словник чужослів Павло Штепа
- трепет — ТРЕ́ПЕТ, у, ТРЕ́ПІТ, поту, ч. Те саме, що тремті́ння. Стежив [Саїд Алі] за кожним рухом брови, за найніжнішим, немов розквітання бутона, трепетом її принадних уст (Іван Ле); Віти дерев легенько тремтіли; і від цього трепету зайнялося і небо... Словник української мови у 20 томах
- трепет — ТРЕ́ПЕТ, у, ТРЕ́ПІТ, поту, ч. Те саме, що тремті́ння. Стежив [Саїд Алі] за кожним рухом брови, за найніжнішим, немов розквітання бутона, трепетом її принадних уст (Ле, Міжгір’я, 1953, 16); Петрові не сподобався пильний погляд Ольги та трепіт її губів... Словник української мови в 11 томах
- трепет — Трепет, -ту м. Дрожаніе, содраганіе, трепетъ, ужасъ. Обняв мене великий страх 2 і трепет. К. Іов. 64. під трепетом. Въ страхѣ. Як прийшов п'яний, я під трепетом висидів цілу ніч Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка