указ

Наказ, див. приказ, розказ

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. указ — ука́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. указ — див. ДЕКРЕТ; п! ПОСТАНОВА. Словник синонімів Караванського
  3. указ — див. наказ Словник синонімів Вусика
  4. указ — [указ] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў Орфоепічний словник української мови
  5. указ — УКА́З, у, ч. Постанова, розпорядження найвищого органу влади або глави держави, що має силу закону. Од матушки-цариці, Таки із самої столиці Прийшов указ лоби голить (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. указ — -у, ч. Постанова, розпорядження найвищого органу влади або глави держави, що має силу закону. || розм. Наказ, вказівка. Не указ кому у знач. присудк. сл. — хто-небудь не є авторитетом для когось; що-небудь не може бути підставою для чогось, вказівкою для когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. указ — Розпорядження найвищого органу влади або глави держави, яке має силу закону. Універсальний словник-енциклопедія
  8. указ — не ука́з для кого, кому. Хто-, що-небудь не користується авторитетом, не має впливу на когось. — Слова твої для твого .. народу не указ (І. Франко); Хлопцеві б промовчати, а він відгризнувся: — Ви мені не указ (О. Фразеологічний словник української мови
  9. указ — НАКА́З (узагалі вказівка комусь зробити, виконати що-небудь або не робити чогось), ВЕЛІ́ННЯ заст., уроч., ПОВЕЛІ́ННЯ книжн., ПРИКА́З заст., УКА́З заст. розм., РО́ЗКАЗ заст. Словник синонімів української мови
  10. указ — УКА́З, у, ч. Постанова, розпорядження найвищого органу влади або глави держави, що має силу закону. Од матушки-цариці, Таки із самої столиці Прийшов указ лоби голить (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. указ — рос. указ правовий акт одноособового глави держави (в Україні — Президента), що має нормативний юридичний характер і встановлює визначені правові норми, права, правила. Може бути й індивідуальним. Eкономічна енциклопедія
  12. указ — Указ, -зу м. 1) Указаніе. Миршава голова мені не указ. Ном. № 5313. 2) Указъ. Пошукаймо указу, щоб напитись по другому разу. Ном. № 11633. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591. Словник української мови Грінченка