указувати

Значення в інших словниках

1. указувати — ука́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. указувати — (кому) звертати увагу чию, ф. тикати пальцем <�в очі>; (на що) показувати; (пальцем) тицяти; ЖМ. повчати, научати, пояснювати, давати вказівки, робити зауваги; (на наявність) свідчити про; (літературу) рекомендувати; (дату) називати; (дорогу в житті) бути взірцем <�прикладом> для кого. Словник синонімів Караванського
3. указувати — див. примушувати Словник синонімів Вусика
4. указувати — УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УКАЗА́ТИ (ВКАЗА́ТИ), укажу́, ука́жеш, док. 1. що і без прям. дод. Жестом, рухом, спрямованим кудись, на когось, щось, привертати до кого-, чого-небудь увагу; показувати. Словник української мови у 20 томах
5. указувати — (вказувати), -ую, -уєш, недок., указати (вказати), укажу, укажеш, док. 1》 перех. і неперех. Жестом, рухом, спрямованим кудись, на когось, щось, привертати до кого-, чого-небудь увагу; показувати. Указувати дорогу. 2》 неперех., на що. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. указувати — ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ рідко, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
7. указувати — Ука́зувати, ука́зую, -зуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. указувати — УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УКАЗА́ТИ (ВКАЗА́ТИ), укажу́, ука́жеш, док. 1. перех. і неперех. Жестом, рухом, спрямованим кудись, на когось, щось, привертати до кого-, чого-небудь увагу; показувати. Словник української мови в 11 томах
9. указувати — Указувати, -зую, -єш сов. в. указати, -жу, -жеш, гл. Указывать, указать, показать. Укажи палець, а він руку просить. Ном. № 4858. Бодай же ти, дівчинонько, щастя-долю мала, що ти мені молодому дорогу вказала. Мет. 452. Словник української мови Грінченка