1. Словник чужослів Павло Штепа

розпоряджатися

Заряджувати, зарядити, позаряджувати, порядковувати, порядкувати, попорядкувати, напорядковувати, напорядкувати, понапорядковувати, спорядковувати, спорядкувати, поспорядковувати, урядувати, зурядовувати, зурядувати, позурядовувати, наурядовувати, наурядувати, понаурядовувати, поурядовувати, поурядувати, див. приказувати, веліти, регляментувати, указувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпоряджатися — розпоряджа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпоряджатися — Розпорядкувати, давати розпорядження <�вказівки>; (як удома) хазяйнувати, командувати, порядкувати, верховодити; (чим) мати у своїх руках що, б. з. радити; (ким) орудувати, мати під рукою <�у свому розпорядженні> кого; (грішми) жм. обертати; (з чим) приймати рішення про. Словник синонімів Караванського
  3. розпоряджатися — див. веліти; керувати; хазяйнувати Словник синонімів Вусика
  4. розпоряджатися — [розпор'аgатиес'а і роспор'аgатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. розпоряджатися — -аюся, -аєшся, недок., розпорядитися, -джуся, -дишся, док. 1》 Давати розпорядження, наказ. || тільки недок. Поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати. 2》 Володіти чим-небудь, мати у своєму розпорядженні щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розпоряджатися — РОЗПОРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗПОРЯДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. 1. Давати розпорядження, наказ. Василь Карпович розпоряджається, що робити, кому куди йти (О. Гончар); – Іванов!... Словник української мови у 20 томах
  7. розпоряджатися — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  8. розпоряджатися — Розпоряджа́тися, -джа́юся, -джа́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. розпоряджатися — РОЗПОРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗПОРЯДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. 1. Давати розпорядження, наказ. Василь Карпович розпоряджається, що робити, кому куди йти (Гончар, Тронка, 1963, 32); — Іванов!... Словник української мови в 11 томах