розпоряджатися
розпоряджа́тися
-аюся, -аєшся, недок., розпорядитися, -джуся, -дишся, док.
1》 Давати розпорядження, наказ.
|| тільки недок. Поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати.
2》 Володіти чим-небудь, мати у своєму розпорядженні щось.
3》 Діяти по відношенню до кого-, чого-небудь на свій розсуд.
|| Використовувати що-небудь, знаходити йому застосування.
Розпоряджатися собою — діяти за своїм бажанням, на свій розсуд.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпоряджатися — розпоряджа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпоряджатися — Розпорядкувати, давати розпорядження <�вказівки>; (як удома) хазяйнувати, командувати, порядкувати, верховодити; (чим) мати у своїх руках що, б. з. радити; (ким) орудувати, мати під рукою <�у свому розпорядженні> кого; (грішми) жм. обертати; (з чим) приймати рішення про. Словник синонімів Караванського
- розпоряджатися — див. веліти; керувати; хазяйнувати Словник синонімів Вусика
- розпоряджатися — [розпор'аgатиес'а і роспор'аgатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- розпоряджатися — Заряджувати, зарядити, позаряджувати, порядковувати, порядкувати, попорядкувати, напорядковувати, напорядкувати, понапорядковувати, спорядковувати, спорядкувати, поспорядковувати, урядувати, зурядовувати, зурядувати, позурядовувати, наурядовувати... Словник чужослів Павло Штепа
- розпоряджатися — РОЗПОРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗПОРЯДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. 1. Давати розпорядження, наказ. Василь Карпович розпоряджається, що робити, кому куди йти (О. Гончар); – Іванов!... Словник української мови у 20 томах
- розпоряджатися — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- розпоряджатися — Розпоряджа́тися, -джа́юся, -джа́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпоряджатися — РОЗПОРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗПОРЯДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. 1. Давати розпорядження, наказ. Василь Карпович розпоряджається, що робити, кому куди йти (Гончар, Тронка, 1963, 32); — Іванов!... Словник української мови в 11 томах