утроба

Значення в інших словниках

1. утроба — утро́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. утроба — Нутрощі, ЖМ. ЖИВІТ, черево, (моря) безодня, П. нутро, внутрішній світ Словник синонімів Караванського
3. утроба — див. черево Словник синонімів Вусика
4. утроба — [утроба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
5. утроба — УТРО́БА, и, ж. 1. Внутрішня частина живота тіла людини або тварини. [Альбіна:] Я кидала те хворе немовлятко для служби вірі, я його труїла своїм перегорілим молоком. Словник української мови у 20 томах
6. утроба — -и, ж. 1》 Внутрішня частина живота тіла людини або тварини. 2》 заст. Живіт, черево взагалі. Ненаситна утроба. 3》 перен. Про внутрішній світ людини, її потаємні думки, почуття і т. ін. 4》 перен. Про внутрішню частину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. утроба — ДУША́ (внутрішній світ людини з її почуттями, переживаннями, настроями), ДУХ, НУТРО́ розм., СЕРЕ́ДИНА розм., УТРО́БА розм., ДУШИ́ЦЯ зневажл. Вічна легенда про двох братів, вирізьблена на далекому місяці, бентежить душу, як і завжди, .. своєю трагедією (І. Словник синонімів української мови
8. утроба — УТРО́БА, и, ж. 1. Внутрішня частина живота тіла людини або тварини. [Альбіна:] Я кидала те хворе немовлятко для служби вірі, я його труїла своїм перегорілим молоком. Ой, я її [доньку] струїла ще в утробі своєю кров’ю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
9. утроба — Утро́ба, -би ж. 1) Утроба, животъ. Ном. № 9103. 2) Дитя въ зародышѣ. І утроби нема — Бог милував. Козел. у. 3) Поносъ (когда хотять выразиться вѣжливо). Лохвиц. у. А шо ж, у дитини утроба є? Екатер. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка