факір
Штукар індуський
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- факір — факі́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- факір — (в Індії) жебрак-чернець, дервіш; П. мандрівний фіґляр <�штукар>. Словник синонімів Караванського
- факір — ФАКІ́Р, а, ч. 1. Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш. [Любов:] Я їм розказала одну дуже смішну історію... а вони зажурились. Словник української мови у 20 томах
- факір — -а, ч. 1》 Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш. 2》 Європейська назва мандрівного фокусника, який демонструє нечутливість тіла до болю, незвичайну силу, вміння приборкувати гадюк тощо. 3》 розм. Фокусник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- факір — факі́р (араб. – жебрак) 1. Мусульманський жебрущий чернець, дервіш. 2. В Індії – мандрівний чернець-індуїст, що демонструє фокуси, тлумачить сни тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- факір — Мусульманський аскет, часто мандрівний жебрак. Універсальний словник-енциклопедія
- факір — ФО́КУСНИК (той, хто показує фокуси), ШТУКА́Р розм., МАРТОПЛЯ́С заст., ФІҐЛЯ́Р заст.; ІЛЮЗІОНІ́СТ (артист цирку); МАГ, ЧАРІВНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК (традиційна назва артиста цирку); ФАКІ́Р (перев. у мандрівному цирку). Словник синонімів української мови
- факір — Факі́р, -ра; -кі́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- факір — ФАКІ́Р, а, ч. 1. Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш. [Любов:] Я їм розказала одну дуже смішну історію… а вони зажурились. Словник української мови в 11 томах