факір

Штукар індуський

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. факір — факі́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. факір — (в Індії) жебрак-чернець, дервіш; П. мандрівний фіґляр <�штукар>. Словник синонімів Караванського
  3. факір — ФАКІ́Р, а, ч. 1. Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш. [Любов:] Я їм розказала одну дуже смішну історію... а вони зажурились. Словник української мови у 20 томах
  4. факір — -а, ч. 1》 Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш. 2》 Європейська назва мандрівного фокусника, який демонструє нечутливість тіла до болю, незвичайну силу, вміння приборкувати гадюк тощо. 3》 розм. Фокусник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. факір — факі́р (араб. – жебрак) 1. Мусульманський жебрущий чернець, дервіш. 2. В Індії – мандрівний чернець-індуїст, що демонструє фокуси, тлумачить сни тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. факір — Мусульманський аскет, часто мандрівний жебрак. Універсальний словник-енциклопедія
  7. факір — ФО́КУСНИК (той, хто показує фокуси), ШТУКА́Р розм., МАРТОПЛЯ́С заст., ФІҐЛЯ́Р заст.; ІЛЮЗІОНІ́СТ (артист цирку); МАГ, ЧАРІВНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК (традиційна назва артиста цирку); ФАКІ́Р (перев. у мандрівному цирку). Словник синонімів української мови
  8. факір — Факі́р, -ра; -кі́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. факір — ФАКІ́Р, а, ч. 1. Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш. [Любов:] Я їм розказала одну дуже смішну історію… а вони зажурились. Словник української мови в 11 томах