1. Словник української мови у 20 томах

факір

ФАКІ́Р, а, ч.

1. Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш.

[Любов:] Я їм розказала одну дуже смішну історію... а вони зажурились. У нас же факірів немає, Джангернаут в Індії, се просто все одно, що пташка... (Леся Українка);

В далеких джунглях сивіє факір. Під сонцем рожевіє Гонолулу, І дальніх арф незнаний перебір Поетові торкає душу чулу... (М. Рильський).

2. Європейська назва мандрівного фокусника, який демонструє нечутливість тіла до болю, незвичайну силу, вміння приборкувати гадюк тощо.

Він говорить про факірів, що вміють чарувати кобр і знають наперед долю людей (В. Собко);

* У порівн. В цьому вбранні, Саїд Алі, ти просто як факір, – з острахом вимовила [Любов Прохорівна], намагаючись надати словам жартівливого тону (Іван Ле);

Вдались факіру процедури, І звідусіль лунає сміх. Ми любимо, коли нас дурять але – щоб заразом усіх (В. Винарський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. факір — факі́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. факір — (в Індії) жебрак-чернець, дервіш; П. мандрівний фіґляр <�штукар>. Словник синонімів Караванського
  3. факір — Штукар індуський Словник чужослів Павло Штепа
  4. факір — -а, ч. 1》 Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш. 2》 Європейська назва мандрівного фокусника, який демонструє нечутливість тіла до болю, незвичайну силу, вміння приборкувати гадюк тощо. 3》 розм. Фокусник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. факір — факі́р (араб. – жебрак) 1. Мусульманський жебрущий чернець, дервіш. 2. В Індії – мандрівний чернець-індуїст, що демонструє фокуси, тлумачить сни тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. факір — Мусульманський аскет, часто мандрівний жебрак. Універсальний словник-енциклопедія
  7. факір — ФО́КУСНИК (той, хто показує фокуси), ШТУКА́Р розм., МАРТОПЛЯ́С заст., ФІҐЛЯ́Р заст.; ІЛЮЗІОНІ́СТ (артист цирку); МАГ, ЧАРІВНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК (традиційна назва артиста цирку); ФАКІ́Р (перев. у мандрівному цирку). Словник синонімів української мови
  8. факір — Факі́р, -ра; -кі́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. факір — ФАКІ́Р, а, ч. 1. Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш. [Любов:] Я їм розказала одну дуже смішну історію… а вони зажурились. Словник української мови в 11 томах