Значення в інших словниках

  1. фанаберія — Фанабе́рія: — пиха, чванливість, примха, дивацтво [51,52] Словник з творів Івана Франка
  2. фанаберія — фанабе́рія іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. фанаберія — Примха, дивацтво; пиха, чванливість; фанаберство. Словник синонімів Караванського
  4. фанаберія — ФАНАБЕ́РІЯ, ї, ж., розм. 1. Недоречна гордість; пиха, зарозумілість, чванливість. – Хіба ж ти не бачиш, що син молодий, набрався трохи фанаберії од тих дворянських дітей у школі, а дійде до зросту – й до розуму дійде (І. Словник української мови у 20 томах
  5. фанаберія — фанабе́рія → фанабелія Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. фанаберія — -ї, ж., розм. 1》 Недоречна гордість; пиха, чванливість. 2》 Безглуздий, невмотивований учинок; примха, дивацтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фанаберія — фанабе́рія (польс. fanaberia) пиха, чванливість, зарозумілість; інколи – безглузде дивацтво, примха. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. фанаберія — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм. Словник синонімів української мови
  9. фанаберія — Фанабе́рія, -рії, -рією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. фанаберія — ФАНАБЕ́РІЯ, ї, ж., розм. 1. Недоречна гордість; пиха, чванливість. — Хіба ж ти не бачиш, що син молодий, набрався трохи фанаберії од тих дворянських дітей у школі, а дійде до зросту — й до розуму дійде (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. фанаберія — рос. фанаберия (польськ. fana-beria-чванливість, зарозумілість, дивацтво, пиха, примха. Eкономічна енциклопедія