1. Словник чужослів Павло Штепа

фиркати

Пирхати, пирхнути, запирхати, попирхувати, попирхати, спирхувати, спирхати, пирскати, пирснути, пирскнути, запирскати, попирскувати, попирскати, спирскувати, спирснути, порскати, порснути, порскнути, запорскати, попорскувати, попорснути, спорскувати, спорскати, прискати, приснути, заприскати, поприскувати, поприснути, сприскувати, сприснути, прихати, прихнути, заприхати, сприхувата, сприхнути, чмихати, чмихнути, зачмихати, вичмихувата, вичмихнути, почмихувати, почмихати, див. форкати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фиркати — фи́ркати 1 дієслово недоконаного виду видавати звуки фи́ркати 2 дієслово недоконаного виду брикати діал. Орфографічний словник української мови
  2. фиркати — див. пирхати Словник синонімів Вусика
  3. фиркати — ФИ́РКАТИ¹, аю, аєш, недок. 1. Видавати уривчасті звуки, випускаючи повітря з ніздрів, рота (про тварин). Батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу. Словник української мови у 20 томах
  4. фиркати — фи́ркати 1. неввічливо відповідати (м, ср, ст) 2. дриґати (ногами)(ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. фиркати — I -аю, -аєш, недок. 1》 Видавати уривчасті звуки, випускаючи повітря з ніздрів, рота (про тварин). || Видавати такий звук, відсапуючись, віддихуючись і т. ін. (про людину). || розм. Сміятися, видаючи уривчасті звуки носом, ротом. 2》 тільки 3 ос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фиркати — ПИ́РСКАТИ (вибухати раніше стримуваним сміхом), ПИ́РХАТИ, ПРИ́СКАТИ розм.; ПО́РСКАТИ (перев. із сл. сміх, регіт); ЧМИ́ХАТИ розм., ФИ́РКАТИ розм. (стиха, потай). — Док.: пи́рснути, пи́рхнути, при́снути, порсну́ти, чми́хнути, фи́ркнути. Словник синонімів української мови
  7. фиркати — Фи́ркати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. фиркати — ФИ́РКАТИ¹, аю, аєш, недок. 1. Видавати уривчасті звуки, випускаючи повітря з ніздрів, рота (про тварин). Батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу. Словник української мови в 11 томах
  9. фиркати — Фиркати, -каю, -єш гл. Лягать, брыкаться. Шух. І. 53. Словник української мови Грінченка