1. Словник української мови у 20 томах

фиркати

ФИ́РКАТИ¹, аю, аєш, недок.

1. Видавати уривчасті звуки, випускаючи повітря з ніздрів, рота (про тварин).

Батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу. Гнідко, мов опечений, кинувсь – стрибнув і, фиркаючи, пішов дрібною ходою (Панас Мирний);

Семен уже не кричить, бо нема на кого, і тільки кінь фиркає та плюскають гумові колеса в калюжах та ямках (Г. Хоткевич);

// Видавати такий звук, відсапуючись, віддихуючись і т. ін. (про людину).

Перегуда довго тупотить ногами в сінях, обтрушує з валянок сніг і голосно фиркає (В. Кучер);

Минула хвилина, поки з води показався кулак, а потім голова хлопця. Він одсапувався, фиркав і шукав очима своїх товаришів (М. Трублаїні);

// розм. Сміятися, видаючи уривчасті звуки носом, ротом.

2. тільки 3 ос. Переривчасто, з шумом випускати повітря, пару, відпрацьований газ і т. ін. (про машину, мотор, паровоз і т. ін.).

Весело фиркаючи, машина вирвалась на пагорок, помчала у видолинок (Ю. Збанацький);

Паровоз, що мав відвезти мого батька, вже пихтів, фиркав, наче кінь перед бігом (М. Томчаній).

3. перен., розм. Сердитися, висловлювати незадоволення.

ФИ́РКАТИ², аю, аєш, недок., діал.

Брикати (у 1, 4 знач.).

– Чи ж Коні та Воли в стаді не вміють добре боронитися.., одні стаючи до середини головами і фиркаючи задніми ногами, а другі стаючи назверх рогами? (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фиркати — фи́ркати 1 дієслово недоконаного виду видавати звуки фи́ркати 2 дієслово недоконаного виду брикати діал. Орфографічний словник української мови
  2. фиркати — див. пирхати Словник синонімів Вусика
  3. фиркати — Пирхати, пирхнути, запирхати, попирхувати, попирхати, спирхувати, спирхати, пирскати, пирснути, пирскнути, запирскати, попирскувати, попирскати, спирскувати, спирснути, порскати, порснути, порскнути, запорскати, попорскувати, попорснути, спорскувати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. фиркати — фи́ркати 1. неввічливо відповідати (м, ср, ст) 2. дриґати (ногами)(ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. фиркати — I -аю, -аєш, недок. 1》 Видавати уривчасті звуки, випускаючи повітря з ніздрів, рота (про тварин). || Видавати такий звук, відсапуючись, віддихуючись і т. ін. (про людину). || розм. Сміятися, видаючи уривчасті звуки носом, ротом. 2》 тільки 3 ос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фиркати — ПИ́РСКАТИ (вибухати раніше стримуваним сміхом), ПИ́РХАТИ, ПРИ́СКАТИ розм.; ПО́РСКАТИ (перев. із сл. сміх, регіт); ЧМИ́ХАТИ розм., ФИ́РКАТИ розм. (стиха, потай). — Док.: пи́рснути, пи́рхнути, при́снути, порсну́ти, чми́хнути, фи́ркнути. Словник синонімів української мови
  7. фиркати — Фи́ркати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. фиркати — ФИ́РКАТИ¹, аю, аєш, недок. 1. Видавати уривчасті звуки, випускаючи повітря з ніздрів, рота (про тварин). Батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу. Словник української мови в 11 томах
  9. фиркати — Фиркати, -каю, -єш гл. Лягать, брыкаться. Шух. І. 53. Словник української мови Грінченка