1. Словник української мови у 20 томах

фиркання

ФИ́РКАННЯ, я, с.

Дія за знач. фи́ркати¹ та звуки, утворювані цією дією.

Знадвору доноситься крик: їдуть, їдуть! – чутні гуркіт, фиркання... (Панас Мирний);

Він дивився на сонце, на свої ниви, .. вбирав у себе гамір пташок, фиркання коней (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фиркання — фи́ркання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фиркання — див. звучання Словник синонімів Вусика
  3. фиркання — -я, с. Дія за знач. фиркати I та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фиркання — ФИ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. фи́ркати¹ та звуки, утворювані цією дією. Знадвору доноситься крик: їдуть, їдуть! — чутні гуркіт, фиркання… (Мирний, І, 1954, 306); Він дивився на сонце, на свої ниви,.. вбирав у себе гамір пташок, фиркання коней (Коцюб., II, 1955, 400). Словник української мови в 11 томах