фокус

1. штучка, див. фіглі

2. це сочки фокус

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фокус — фо́кус 1 іменник чоловічого роду точка найкращої різкості фо́кус 2 іменник чоловічого роду трюк Орфографічний словник української мови
  2. фокус — 1. (променів) ФІЗ. точка концентрації; (землетрусу) епіцентр; (хвороби) МЕД. вогнище; П. центр, центральна точка, осередок, ядро; (уваги) зосередження; 2. штука, фіґель, с. трюк, коник, вибрик, жм. фортель; мн. ФОКУСИ, вередування, дивацтва; хитрощі, виверти, викрутаси, удавання, п! ФІГЛІ. Словник синонімів Караванського
  3. фокус — [фокус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іy Орфоепічний словник української мови
  4. фокус — ФО́КУС¹, а, ч. 1. фіз. Точка перетину паралельних променів після їх заломлення при проходженні через лінзу або відбивання. Точка, в якій центральний промінь, паралельний головній оптичній осі дзеркала, після відбивання перетинає цю вісь дзеркала... Словник української мови у 20 томах
  5. фокус — I -а, ч. 1》 фіз. Точка, в якій збираються, перетинаються відбиті увігнутим сферичним дзеркалом або заломлені опуклою лінзою паралельні промені. || (розм.) Віддаль від заломлювальної або відбивної системи до цієї точки; те саме, що фокусна віддаль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фокус — фо́кус I (від лат. focus – вогнище, осередок) 1. Точка, в якій збираються промені, відбиті сферичним дзеркалом або заломлені лінзою. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фокус — викида́ти / ви́кинути шту́ку (фо́ртелі, фо́ртель, фо́куси і т. ін.). Робити що-небудь нерозумне, безглузде або діяти підступно. — Замість того, щоб попросити пробачення, вона почала фортелі викидати (Ю. Збанацький); — Сагайдак знову фокуси викидає... Фразеологічний словник української мови
  8. фокус — СЕРЕ́ДИНА (місце, однаково віддалене від країв, кінців чого-небудь, центральна частина чого-небудь), ЦЕНТР, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше.; ФО́КУС. Словник синонімів української мови
  9. фокус — Фо́кус, -са; -куси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. фокус — ФО́КУС¹, а, ч. 1. фіз. Точка, в якій збираються, перетинаються відбиті сферичним дзеркалом або заломлені лінзою паралельні промені, потоки. Словник української мови в 11 томах