1. Великий тлумачний словник сучасної мови

фокус

фо́кус

I -а, ч.

1》 фіз. Точка, в якій збираються, перетинаються відбиті увігнутим сферичним дзеркалом або заломлені опуклою лінзою паралельні промені.

|| (розм.) Віддаль від заломлювальної або відбивної системи до цієї точки; те саме, що фокусна віддаль. Короткий фокус.

Віртуальний (уявний) фокус — уявна точка, до якої збігаються у зворотному напрямку промені, утворені увігнутою лінзою або опуклим сферичним дзеркалом.

2》 фот. Точка, в якій предмет, що його знімають, фотографують або розглядають за допомогою оптичного приладу, має найкращу чіткість, різкість.

3》 мат. Така точка, що відношення віддалей від будь-якої точки на кривій лінії до неї та до певної прямої є сталою величиною.

4》 Місце, в якому найяскравіше, найсильніше виявляється будь-яка властивість, дія, ознака чого-небудь; головна точка чого-небудь. Фокус землетрусу.

|| мед. Вогнище, осередок хворобливого процесу в організмі.

5》 перен. Центр, осередок чого-небудь, ілюзія.

II -а, ч.

1》 Спритний прийом, трюк, що вражає глядачів своєю уявною надприродністю; ґрунтується на обмані зору завдяки вправності і швидкості рухів виконавця, а також на спеціальних пристосуваннях.

|| Якась дія, прийом, що вимагає особливого вміння, спритності, майстерності.

2》 перен., розм. Подія, вчинок, дія і т. ін., що привертають увагу своєю незвичайністю, несподіваністю.

|| перев. мн. Вередування, дивацтва. Викидати фокуси.

3》 перев. мн., перен., розм. Хитрощі, виверти, удавання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фокус — фо́кус 1 іменник чоловічого роду точка найкращої різкості фо́кус 2 іменник чоловічого роду трюк Орфографічний словник української мови
  2. фокус — 1. (променів) ФІЗ. точка концентрації; (землетрусу) епіцентр; (хвороби) МЕД. вогнище; П. центр, центральна точка, осередок, ядро; (уваги) зосередження; 2. штука, фіґель, с. трюк, коник, вибрик, жм. фортель; мн. ФОКУСИ, вередування, дивацтва; хитрощі, виверти, викрутаси, удавання, п! ФІГЛІ. Словник синонімів Караванського
  3. фокус — [фокус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іy Орфоепічний словник української мови
  4. фокус — 1. штучка, див. фіглі 2. це сочки фокус Словник чужослів Павло Штепа
  5. фокус — ФО́КУС¹, а, ч. 1. фіз. Точка перетину паралельних променів після їх заломлення при проходженні через лінзу або відбивання. Точка, в якій центральний промінь, паралельний головній оптичній осі дзеркала, після відбивання перетинає цю вісь дзеркала... Словник української мови у 20 томах
  6. фокус — фо́кус I (від лат. focus – вогнище, осередок) 1. Точка, в якій збираються промені, відбиті сферичним дзеркалом або заломлені лінзою. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фокус — викида́ти / ви́кинути шту́ку (фо́ртелі, фо́ртель, фо́куси і т. ін.). Робити що-небудь нерозумне, безглузде або діяти підступно. — Замість того, щоб попросити пробачення, вона почала фортелі викидати (Ю. Збанацький); — Сагайдак знову фокуси викидає... Фразеологічний словник української мови
  8. фокус — СЕРЕ́ДИНА (місце, однаково віддалене від країв, кінців чого-небудь, центральна частина чого-небудь), ЦЕНТР, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше.; ФО́КУС. Словник синонімів української мови
  9. фокус — Фо́кус, -са; -куси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. фокус — ФО́КУС¹, а, ч. 1. фіз. Точка, в якій збираються, перетинаються відбиті сферичним дзеркалом або заломлені лінзою паралельні промені, потоки. Словник української мови в 11 томах