фокус
ФО́КУС¹, а, ч.
1. фіз. Точка перетину паралельних променів після їх заломлення при проходженні через лінзу або відбивання.
Точка, в якій центральний промінь, паралельний головній оптичній осі дзеркала, після відбивання перетинає цю вісь дзеркала, називається фокусом дзеркала (з навч. літ.);
Промені світла, відбиті будь-якою точкою А об'єкта, проходячи через збірну лінзу, перетинаються в точці, яка називається спряженим фокусом (з наук. літ.);
* У порівн. Тут потрібен був малюнок звичайного сільського хлопця, у якому, ніби у фокусі, збігалось все – і меткість, і доброта, і хитрість (із журн.);
// Відстань від заломлювальної або відбивної системи до цієї точки.
Короткий фокус.
2. фот. Точка, в якій об'єкт фотографування або розгляду, зображення оптичним приладом, має найкращу чіткість, різкість.
– Ми будемо знімати з сіткою, – вирішує режисер, – воно буде красиво, нерізке наводження на фокус дасть пригніченість (Ю. Яновський);
Якщо правду сказати, не дуже вдалий знімок, глибини немає, все змазалося, тільки танк пощастило взяти в фокусі (Л. Первомайський);
І ще довго бачив [Павло] Оксану, що стояла край дороги .. А потім вітер нагнав у очі сльозу, й Оксана почала двоїтися, пливти в якомусь тумані, як ото буває часом в кіно, коли механік не дотримує фокуса (В. Кучер).
3. мат. Така точка, коли відношення віддалей від будь-якої іншої точки на кривій лінії до неї і до певної прямої є сталою величиною.
Кожна планета рухається по еліпсу, в одному з фокусів якого міститься Сонце (з навч. літ.).
4. Місце, в якому найяскравіше, найвиразніше виявляється будь-яка властивість, дія, ознака чого-небудь тощо; головна точка чого-небудь.
Фокус землетрусу;
– Нам треба розплутати це діло, – сказав Іван Степанович .. – Треба розібратися в їхніх бухгалтерських фокусах, побачити, куди поділася кожна копійка, яка прийшла до нас і яка пішла від нас (із журн.);
// мед. Вогнище, осередок хворобливого процесу в організмі.
5. перен. Центр, осередок чого-небудь.
[Монтаньяр:] Хіба ж не краще десь в чужому краю зібрати в фокус розуму живого усі проміння вашої [жирондистів] ідеї і кинути її перуном ясним на нашу Гору? (Леся Українка);
Максим [у фільмі “Юність Максима”] часто буває не в фокусі (О. Довженко).
ФО́КУС², а, ч.
1. Спритний прийом, трюк, що вражає глядачів своєю уявною надприродністю; ґрунтується на обмані зору завдяки вправності і швидкості рухів виконавця, а також на спеціальних пристроях та маловідомих хімічних і фізичних явищах.
Старий Монтаг став показувати фокуси з хусточкою та з рукавичками (І. Нечуй-Левицький);
– Хіромант в екіпажі у мене показував фокуси на картах і патякав про сузір'я під тропіком Козерога (Ю. Смолич);
Оля Козуб повідомила, що вона вміє робити фокуси (О. Донченко);
// перен., розм. Хитрий обман і шахрайство, ошуканство.
– Треба розібратися в їхніх бухгалтерських фокусах, побачити, куди поділася кожна копійка, яка прийшла до нас і яка пішла від нас (із журн.);
// Якась дія, прийом, що вимагає особливого вміння, спритності, майстерності.
Він досконало, по-парубоцькому, навіть з деякими фокусами, висвистував співану в тутешніх селах пісню “Ти, дівчино-калино...” (Л. Смілянський).
2. перен., розм. Подія, вчинок, дія і т. ін., що привертають увагу своєю вигадливістю, незвичайністю, несподіваністю.
І хоч Борозна сьогодні відмовився очолити групу, але заправляв на сабантуї він. Зорганізував чоловічий хор, який співав пошепки, й було дуже смішно, проголошував тости, дивував і смішив усіх фокусами (Ю. Мушкетик);
// перев. мн. Вередування, дивацтва.
Облиш свої фокуси!
3. перев. мн., перен., розм. Хитрощі, виверти, удавання.
А потім – знову фокус: На тонкому шнурі Метляє, балансує Уряд Пуанкарів (В. Еллан-Блакитний);
– Неприємно, – сказав Сашко, – ми прийшли на кінець драми. Фашист узяв нашого на якийсь фокус (Ю. Яновський);
Слухняно сіли буржуї кружком, похнюпившись, взялися виколупувати з мила буржуйські свої витребеньки. – Тільки в мене без фокусів! – попередив Килигей. – Помічу, що котрий валюту ковтне – одразу кендюх навиворіт! З цієї хвилини це не вам – це вже республіці належить (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- фокус — фо́кус 1 іменник чоловічого роду точка найкращої різкості фо́кус 2 іменник чоловічого роду трюк Орфографічний словник української мови
- фокус — 1. (променів) ФІЗ. точка концентрації; (землетрусу) епіцентр; (хвороби) МЕД. вогнище; П. центр, центральна точка, осередок, ядро; (уваги) зосередження; 2. штука, фіґель, с. трюк, коник, вибрик, жм. фортель; мн. ФОКУСИ, вередування, дивацтва; хитрощі, виверти, викрутаси, удавання, п! ФІГЛІ. Словник синонімів Караванського
- фокус — [фокус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іy Орфоепічний словник української мови
- фокус — 1. штучка, див. фіглі 2. це сочки фокус Словник чужослів Павло Штепа
- фокус — I -а, ч. 1》 фіз. Точка, в якій збираються, перетинаються відбиті увігнутим сферичним дзеркалом або заломлені опуклою лінзою паралельні промені. || (розм.) Віддаль від заломлювальної або відбивної системи до цієї точки; те саме, що фокусна віддаль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фокус — фо́кус I (від лат. focus – вогнище, осередок) 1. Точка, в якій збираються промені, відбиті сферичним дзеркалом або заломлені лінзою. Словник іншомовних слів Мельничука
- фокус — викида́ти / ви́кинути шту́ку (фо́ртелі, фо́ртель, фо́куси і т. ін.). Робити що-небудь нерозумне, безглузде або діяти підступно. — Замість того, щоб попросити пробачення, вона почала фортелі викидати (Ю. Збанацький); — Сагайдак знову фокуси викидає... Фразеологічний словник української мови
- фокус — СЕРЕ́ДИНА (місце, однаково віддалене від країв, кінців чого-небудь, центральна частина чого-небудь), ЦЕНТР, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше.; ФО́КУС. Словник синонімів української мови
- фокус — Фо́кус, -са; -куси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фокус — ФО́КУС¹, а, ч. 1. фіз. Точка, в якій збираються, перетинаються відбиті сферичним дзеркалом або заломлені лінзою паралельні промені, потоки. Словник української мови в 11 томах