фуяра

див. горн, трубка, свирель

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фуяра — Дурень, нездара, дурниця [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. фуяра — ФУЯ́РА, и, ж., діал. Сопілка. А я їду з кіньми на ніч, на фуяру граю (з коломийки). Словник української мови у 20 томах
  3. фуяра — фуя́ра 1. безпорадна людина; незґраба, недотепа (ст)|| = байтала ◊ фуя́ра з мо́сціск = фуйра (ст) 2. вульг. чоловічий статевий орган (ст)|| = будуляк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. фуяра — Сопілка Словник застарілих та маловживаних слів
  5. фуяра — -и, ж., діал. Сопілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фуяра — ФУЯ́РА, и, ж., діал. Сопілка. Словник української мови в 11 томах
  7. фуяра — Фуяра, -ри ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. ум. фуярка. Желех. Словник української мови Грінченка