філантроп

Значення в інших словниках

1. філантроп — філантро́п іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. філантроп — див. ДОБРОЧИНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
3. філантроп — рос. филантроп (грец. philanthrop (philanthropos) — людинолюбний) — людина, яка займається благодійністю, благодійник. Eкономічна енциклопедія
4. філантроп — ФІЛАНТРО́П, а, ч. Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець. – Ми – командири, а не філантропи! Ніяких благодіянь за рахунок армії! – верескливо злітали під стелю його слова (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
5. філантроп — -а, ч. Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. філантроп — філантро́п (від грец. φιλάνθρωπος – людинолюбний) той, хто займається філантропією, благодійник. Словник іншомовних слів Мельничука
7. філантроп — ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬ рідше, ДОБРО́ДІЙ розм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ заст., МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬ заст., ЛАСКА́ВЕЦЬ заст. Словник синонімів української мови
8. філантроп — Філантро́п, -па; -ро́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. філантроп — ФІЛАНТРО́П, а, ч. Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець. — Ми — командири, а не філантропи! Ніяких благодіянь за рахунок армії! — верескливо злітали під стелю його слова (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 146). Словник української мови в 11 томах