філантроп

ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬ рідше, ДОБРО́ДІЙ розм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ заст., МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬ заст., ЛАСКА́ВЕЦЬ заст. — Як благородний, хоча й бідний шляхтич, я не можу звести руку на свого добродійника (З. Тулуб); (Залєський:) Хто тебе з Зільбером звів? Я. Так ти замість того, щоб дякувати мені, своєму благодійникові, одурив мене (В. Собко); Історія.. і сучасність свідчать нам, що між матеріалістами, скептиками і т. ін. були і єсть щирі альтруїсти, філантропи (М. Драгоманов); Як доброчинець, Ладний усіх прийняти й привітать, Столи пан Людвіг каже застилать (М. Рильський); Знаю пана Гнатковського віддавна за патріота, тепер же маю його ще й за свого добродія (Лесь Мартович); Львівська колегія.. мала своїм високим шефом і благотворителем уславленого в польськім краю ратного мужа Станіслава Жолкєвського (І. Ле); — Славний ти хазяїн, то треба вбити тебе.. — І вбив би (бандит), та жінка кинулась йому в ноги, називаючи його милостивцем і синочком (М. Стельмах); Тепер Ляхистан.. не приборкує козаків, отже, він постає проти свого володаря і ласкавця (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. філантроп — філантро́п іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. філантроп — див. ДОБРОЧИНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. філантроп — Добродій Словник чужослів Павло Штепа
  4. філантроп — рос. филантроп (грец. philanthrop (philanthropos) — людинолюбний) — людина, яка займається благодійністю, благодійник. Eкономічна енциклопедія
  5. філантроп — ФІЛАНТРО́П, а, ч. Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець. – Ми – командири, а не філантропи! Ніяких благодіянь за рахунок армії! – верескливо злітали під стелю його слова (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  6. філантроп — -а, ч. Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. філантроп — філантро́п (від грец. φιλάνθρωπος – людинолюбний) той, хто займається філантропією, благодійник. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. філантроп — Філантро́п, -па; -ро́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. філантроп — ФІЛАНТРО́П, а, ч. Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець. — Ми — командири, а не філантропи! Ніяких благодіянь за рахунок армії! — верескливо злітали під стелю його слова (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 146). Словник української мови в 11 томах