філантроп
Філантро́п, -па; -ро́пи, -пів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- філантроп — філантро́п іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- філантроп — див. ДОБРОЧИНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
- філантроп — Добродій Словник чужослів Павло Штепа
- філантроп — рос. филантроп (грец. philanthrop (philanthropos) — людинолюбний) — людина, яка займається благодійністю, благодійник. Eкономічна енциклопедія
- філантроп — ФІЛАНТРО́П, а, ч. Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець. – Ми – командири, а не філантропи! Ніяких благодіянь за рахунок армії! – верескливо злітали під стелю його слова (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
- філантроп — -а, ч. Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- філантроп — філантро́п (від грец. φιλάνθρωπος – людинолюбний) той, хто займається філантропією, благодійник. Словник іншомовних слів Мельничука
- філантроп — ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬ рідше, ДОБРО́ДІЙ розм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ заст., МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬ заст., ЛАСКА́ВЕЦЬ заст. Словник синонімів української мови
- філантроп — ФІЛАНТРО́П, а, ч. Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець. — Ми — командири, а не філантропи! Ніяких благодіянь за рахунок армії! — верескливо злітали під стелю його слова (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 146). Словник української мови в 11 томах