хлюст

Значення в інших словниках

1. хлюст — хлюст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. хлюст — див. ЧЕПУРУН, ФЕРТ, ЖЕВЖИК, СОВ. проноза, пройда, Р. бешкетник Словник синонімів Караванського
3. хлюст — див. легковажний; хитрий Словник синонімів Вусика
4. хлюст — ХЛЮСТ, а́, ч. 1. зневажл. Хитра, спритна у своїх вчинках людина; пройдисвіт. – Ну, а далі, мовляв, картина ясна, – видно й так уже, що за хлюст: полигач панський. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Словник української мови у 20 томах
5. хлюст — -а, ч. 1》 зневажл. Хитра, спритна у своїх діях людина; пройдисвіт. || Те саме, що бешкетник. || Франтувата, легковажна, розв'язна людина. 2》 заст. Вид картярської гри. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хлюст — ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам., ЕКВІЛІБРИ́СТ ірон., ХЛЮСТ зневажл. Словник синонімів української мови
7. хлюст — ХЛЮСТ, а́, ч. 1. зневажл. Хитра, спритна в своїх діях людина; пройдисвіт. — Ну, а далі, мовляв, картина ясна,— видно й так уже, що за хлюст: полигач панський. Словник української мови в 11 томах
8. хлюст — Хлюст, -та м. 1) Родъ карточной игры. В хлюста, в пари, в візка іграли. Котл. Ен. І. 23. хлюстом называется въ этой игрѣ, если у кого либо изъ играющихъ окажется три карты одной масти или три козыря, или три хвальки, или три туза... Словник української мови Грінченка