цвіт

Значення в інших словниках

1. Цвіт — Цвіт іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
2. цвіт — зб., квіт, поет. цвітінь; од. зб. квітка; (перший) первоцвіт; (медоносів) медоцвіт; ФР. цвітіння, квітування, розквіт, процвітання <н. у цвіті віку>; (лицарства) П. еліта, сметанка, вершки, як ім. найкращі; цвіть. Словник синонімів Караванського
3. цвіт — Квіт, квіти, квітіння, квітка, квітки, квітонька, квіточка, квіття, косиця (діал.), красочка, цвітіння, цвітінь, цвіття, чічка Фразеологічні синоніми: липовий цвіт Словник синонімів Вусика
4. цвіт — [цв'іт] -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
5. цвіт — ЦВІТ¹, у, ч. 1. збірн. Квітки (пелюстки) на рослині в період цвітіння. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть (Номис); – Червоная калинонька, А біленький цвіт; Ой чи не жаль тобі, Галю, Молоденьких літ?... Словник української мови у 20 томах
6. цвіт — Зі всього світу не збереш цвіту. Все багатство не забереш собі. На гарну цвітку і пчола летить (сідає). До добрих людей всі горнуться. Не з кожнього цвіточка ягідочка. Не з кожної дитини виростає добра людина. Цвіт на полі, а чоловік на волі. Приповідки або українсько-народня філософія
7. цвіт — I -у, ч. 1》 збірн. Квіти (пелюстки) на рослині в період цвітіння. || перен. Про вияв душевного піднесення, почуття кохання тощо. || перен. Бурхливий розвиток. Липовий цвіт. 2》 перев. у мн., заст., діал. Квітка. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. цвіт — приби́тий (ще) на цвіту́. Розумово обмежений, психічно нездоровий; дурнуватий, недоумкуватий. Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (Марко Вовчок); // несхв. Такий, що робить невиправдані вчинки. — Ви на неї не зважайте. Фразеологічний словник української мови
9. цвіт — КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́К діал., ЦВІ́ТКА діал., ЦВІТ діал., ЧІ́ЧКА діал.; КВІТ перев. у мн.; КОСИ́ЦЯ розм. (якою заквітчуються). Словник синонімів української мови
10. цвіт — Цвіт, цві́ту, -тові, в -ту́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. цвіт — ЦВІТ¹, у, ч. 1. збірн. Квіти (пелюстки) на рослині в період цвітіння. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть (Номис, 1864, № 3527); — Червоная калинонька, А біленький цвіт; Ой чи не жаль тобі, Галю, Молоденьких літ? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
12. цвіт — Цвіт, -ту м. 1) Цвѣтокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Нои. № 5270. Доню моя, доню моя, цвіте мій рожевий. Шевч. 71. 2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. Ном. № 3526. Словник української мови Грінченка