цвіт

ЦВІТ¹, у, ч.

1. збірн. Квітки (пелюстки) на рослині в період цвітіння.

Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть (Номис);

– Червоная калинонька, А біленький цвіт; Ой чи не жаль тобі, Галю, Молоденьких літ? (Леся Українка);

– Пам'ятаю, казала моя мати: “Цей світ, як маків цвіт. Зранку цвіте, до вечора опаде!” (О. Довженко);

Яблунька .. викидала одну-дві квітки та й сипався з них цвіт, опалений холодним вітром (С. Чорнобривець);

– Коли вже на цвіт падає погожа роса, я до схід сонця буджу бджолу на роботу (М. Стельмах);

* Образно. – Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий! (Т. Шевченко);

Ні, не забуду я той шум далеких віт. О юносте моя, мій неповторний цвіт! (В. Сосюра);

Чи хоч згада вона колись Усі надії, муки? Злітає, пада жовтий лист, Безжальний цвіт розлуки (Т. Масенко);

Із білого цвіту хмар проглянув місяць (М. Стельмах);

* У порівн. Біля клубу Галина звернула праворуч і пішла садками, притрушеними снігом, як цвітом (М. Зарудний);

* Образно. * У порівн. Синьоока, молода, неначе цвіт, – чом не вийшла ти сьогодні до воріт? (С. Голованівський);

* Образно. * У порівн. Дівчина спалахнула, мов маків цвіт (І. Цюпа);

* Образно. * У порівн. Рубін мріяв, що дівчина в нього буде висока й струнка, як тополя, біла, як цвіт жасмину, прекрасна, як щастя (І. Сенченко);

* Образно. * У порівн. Шум у хаті, присне сміх дівочий, і над усім, як і там, надворі, мов коники в траві, насіння тріскотить і лушпиння на поміст білим цвітом сиплеться (А. Головко);

// перен. Про вияв душевного піднесення, почуття кохання тощо.

[Мавка:] Не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього виросло кохання наше! (Леся Українка);

Там левантійський місяць діє чари І колихає в серці теплу кров, Там диким цвітом процвіла любов (М. Зеров);

// перен. Бурхливий розвиток.

Я голос подаю за людськість і людину, За міста цвіт гінкий, за красний зріст села (М. Рильський).

2. перев. мн., заст., діал. Квітка.

Один цвіт не робить вінка! (прислів'я);

Цвіти за образом святим, І на вікні стоять цвіти (Т. Шевченко);

У нашім зільнику перед вікнами цвіло лиш небагато цвітів (О. Кобилянська).

3. перен. Кращі люди якогось суспільного середовища; квіт, вицвіт.

Матері, що саме сьогодні стратили своїх синів, заридали на вид того найкращого цвіту народного, котрий завтра, може, так само поляже (І. Франко);

Ідуть, ідуть хлопці, самий цвіт, молоді парубки (Леся Українка);

Розмовляли довго-довго .. Про долю того кращого цвіту народного, некоханого, дощами неполиваного, що гнеться з торбами, сонцем запалений, смутний, скрізь попід позамиканими брамами мурованих шкіл (С. Васильченко);

Це був будинок, де колись збирався цвіт дворянства, де влаштовувались прийоми, бенкети (С. Скляренко);

– Подумай, Володько, який це народ, який великодушний народ... Хто послав би, як ми, своє найдорожче, свій цвіт, свої мільйонні армії для порятунку інших, для визволення Європи! (О. Гончар).

(1) Ли́повий цвіт – висушені квіти липи, що використовуються в медицині як потогінний засіб.

– А що се – кашель вас напав, батюшка? – пита сестра Меланія. – Липового цвіту напийтеся увечері, на ніч (Марко Вовчок);

В коморі пахло борошном і сушеним липовим цвітом (Григорій Тютюнник);

Па́поротин цвіт див. па́поротин;

(2) Цвіт (квіт, кві́тка) па́пороті – чародійна квітка, яка, за легендою, нібито розцвітає в ніч на Івана Купала.

Шукачі щастя [на Івана Купала] підстерігали міфічний цвіт папороті в лісі (М. Рильський);

[Перелесник:] Ми тобі знайдемо з папороті квітку, зірвем з неба зірку, золоту лелітку (Леся Українка).

△ (3) Вужо́вий цвіт, бот. – народна назва китятки.

Вужовий цвіт віддає перевагу вологим місцям в світлих лісах, по узбіччях доріг і межах, проте зустрічається і на сухих луках, пасовищах і укосах (з наук.-попул. літ.);

(4) Короле́вий (королі́в) цвіт – декоративна трав'яниста рослина родини бобових з витким стеблом, загостреними округлими листочками й червоними, блідо-рожевими або строкатими квітками; королів цвіт.

Між городиною .. жартівлива рука бризнула квітами: королевий цвіт, кручені паничі, чорнобривці (С. Васильченко);

Переплітаючись химерно та красиво, Рослини різні тут п'ялися в височінь: І гречка, і овес, і золотий ячмінь, І королевий цвіт (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Не чуло ти і не бачило ще нічого, мій королевий цвіте! (Ганна Барвінок);

У городі і в саду ясніли .. осінні квіти: різнобарвні гайстри, палка красоля, гвоздики, гарячий, як кров, королів цвіт (С. Васильченко);

(5) Сірча́ний цвіт – порошок, виготовлений з сірки, що використовується для боротьби з шкідниками рослин.

Для обпилювання рослин застосовуються мелена сірка та сірчаний цвіт (з наук. літ.);

Спочатку, поки камера холодна, пара сірки прямо переходить у твердий стан і осаджується на стінках камери у вигляді ясно-жовтого порошку, відомого під назвою сірчаного цвіту (з навч. літ.).

◇ (6) В цвіту́ (цві́ті):

а) укритий цвітом.

Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи (М. Коцюбинський);

Спинися, мить, коли сади у цвіті! (Л. Дмитерко);

Вийду з хати поглянуть, як плине весна, У цвіту і у листі дзвенить далина (Я. Шпорта);

Земля в цвіту... Весна прийшла, – Дерева білі-білі (С. Воскрекасенко);

б) у розквіті фізичних і духовних сил.

Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (П. Грабовський);

І це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (М. Стельмах);

Пи́шним цві́том (кві́том) розквіта́ти (цвісти́, процвіта́ти і т. ін.) див. розквіта́ти;

Приби́тий [ще] на цвіту́ див. приби́тий;

(7) У цві́ті [літ] – молодий, у розквіті фізичних і духовних сил.

– Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (П. Грабовський);

Це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (М. Стельмах);

– О жах! Умерти у цих джунглях у цвіті літ? О-о! – мліла вона від страху (Григорій Тютюнник);

(8) Цві́том цвісти́ (д) див. цвісти́;

(9) Як ма́ків цвіт:

а) гарний, вродливий.

– Панна сотникова, щоправда, змінилась, але змінилась на краще: панна зараз як маків цвіт (М. Лазорський);

– Немов уві сні, минуло весілля. Як маків цвіт сиділа у вінку Геня, а поруч дружки і світилки (В. Большак);

б) прекрасний.

– Сей світ як маків цвіт; як-то на тім буде! – каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок);

в) дуже, надто.

Жарт був звичайний, гуцульський, але від нього чомусь зашарілася Маруся як маків цвіт (Г. Хоткевич);

(10) Як цві́ту по всьо́му сві́ту – надзвичайно багато.

– Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад .. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (П. Куліш);

Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (М. Коцюбинський);

– Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Марко Вовчок).

ЦВІТ², у, ч.; розм., рідко.

Те саме, що ко́лір.

Видна була і уся одежа [Явдохи].., спідниця каламайкова; тільки що не можна було угадати, якого вона є цвіту (Г. Квітка-Основ'яненко);

Сонце якраз ускочило у вікна – і його ясне проміння золотило ті сизі клубки диму, переливалося у його довгих поясах різними цвітами, різними кольорами (Панас Мирний);

Вони й тут ніби заради розваги позиркували на Уралова сміхотливо, а коли вже він мусив рушати, та, що в жовтій, соняшникового цвіту кофті, так славно, так незабутньо усміхнулась йому! (О. Гончар).