1. Словник української мови Грінченка

цвіт

Цвіт, -ту

м.

1) Цвѣтокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Нои. № 5270. Доню моя, доню моя, цвіте мій рожевий. Шевч. 71.

2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. Ном. № 3526. на цвіту прибитий: а) безплодный, б) о человѣкѣ: неразвившійся, отъ природы безсильный или глупый. Ном. № 6243. нема́ з йо́го цві́ту. Нѣтъ у него здоровья, ума. Ном. № 8212.

3) = колір. Ком. ІІ. 84.

4) Менструація.

5) Окрашенныя шерстяныя нитки. Крайка з цвіту. Лохв. у.

6) раст. а) безсме́ртній цвіт. Helychrisum. Вх. Пч. II. 32. б) королів цвіт, Phascolus multiforus. Вх. Пч. І. 12. в) ползковий цвіт. Digitalis grandiflora All. ЗЮЗО. І. 121. ум. цвітонько. Грин. III. 540. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Чуб. V. 121.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Цвіт — Цвіт іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. цвіт — зб., квіт, поет. цвітінь; од. зб. квітка; (перший) первоцвіт; (медоносів) медоцвіт; ФР. цвітіння, квітування, розквіт, процвітання <н. у цвіті віку>; (лицарства) П. еліта, сметанка, вершки, як ім. найкращі; цвіть. Словник синонімів Караванського
  3. цвіт — Квіт, квіти, квітіння, квітка, квітки, квітонька, квіточка, квіття, косиця (діал.), красочка, цвітіння, цвітінь, цвіття, чічка Фразеологічні синоніми: липовий цвіт Словник синонімів Вусика
  4. цвіт — [цв'іт] -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. цвіт — 1. квіт, квітень, квітіння, виквіт 2. барва, див. колір, кольоровий Словник чужослів Павло Штепа
  6. цвіт — ЦВІТ¹, у, ч. 1. збірн. Квітки (пелюстки) на рослині в період цвітіння. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть (Номис); – Червоная калинонька, А біленький цвіт; Ой чи не жаль тобі, Галю, Молоденьких літ?... Словник української мови у 20 томах
  7. цвіт — Зі всього світу не збереш цвіту. Все багатство не забереш собі. На гарну цвітку і пчола летить (сідає). До добрих людей всі горнуться. Не з кожнього цвіточка ягідочка. Не з кожної дитини виростає добра людина. Цвіт на полі, а чоловік на волі. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. цвіт — I -у, ч. 1》 збірн. Квіти (пелюстки) на рослині в період цвітіння. || перен. Про вияв душевного піднесення, почуття кохання тощо. || перен. Бурхливий розвиток. Липовий цвіт. 2》 перев. у мн., заст., діал. Квітка. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. цвіт — приби́тий (ще) на цвіту́. Розумово обмежений, психічно нездоровий; дурнуватий, недоумкуватий. Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (Марко Вовчок); // несхв. Такий, що робить невиправдані вчинки. — Ви на неї не зважайте. Фразеологічний словник української мови
  10. цвіт — КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́К діал., ЦВІ́ТКА діал., ЦВІТ діал., ЧІ́ЧКА діал.; КВІТ перев. у мн.; КОСИ́ЦЯ розм. (якою заквітчуються). Словник синонімів української мови
  11. цвіт — Цвіт, цві́ту, -тові, в -ту́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. цвіт — ЦВІТ¹, у, ч. 1. збірн. Квіти (пелюстки) на рослині в період цвітіння. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть (Номис, 1864, № 3527); — Червоная калинонька, А біленький цвіт; Ой чи не жаль тобі, Галю, Молоденьких літ? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах