1. Словник чужослів Павло Штепа

ціпеніти

Дубіти, задубіти, здубіти, одубіти, одубти, подубіти, зашпорювати, зашпорити, позашпорювати, клякати, клякнути, заклякувати, заклякнути, заклякти, скликувати, оклякнути, уклякувати, уклякнути, уклякти, коцюбнути, коцюбти, закоцюбнювати, закоцюбнити, позакоцюбнювати, окоцюбнювати, окоцюбнити, поокоцюбнювати, скоцюбнювати, скоцюбнити, поскоцюбнювати, мерзнути, змерзати, змерзнути, позмерзати, обмерзати, обмерзнути, пообмерзати, застигати, застигти, позастигати, цупіти, зацупіти, оцупіти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ціпеніти — (зі страху а. дуже замерзнути) клякнути, заклякати, дубіти, костеніти, дерев'яніти. Словник синонімів Полюги
  2. ціпеніти — Клякнути, заклякати, дубіти, костеніти, дерев'яніти, с. леденіти; (з жаху) німіти, завмирати, терпнути, затерпати, замлівати. Словник синонімів Караванського
  3. ціпеніти — I заклякати, клякнути, коліти, оклякати, уклякати II див. боятися; мерзнути Словник синонімів Вусика
  4. ціпеніти — [ц'іпеин’ітие] -н'ійу, -н'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  5. ціпеніти — ЦІПЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.); клякнути. Миколка кутався в стареньку даровану свитку, бо сіверко-вітер забирався в усі шпарини і ціпеніло від того все тіло (Н. Словник української мови у 20 томах
  6. ціпеніти — ціпені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. ціпеніти — -ію, -ієш, недок. Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.). || перен. Ставати скутим, нечутливим, стискатися від почуття страху, обурення, сильного переживання тощо. || Втрачати на деякий час здатність рухатися під впливом сильного відчуття, почуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ціпеніти — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше. Словник синонімів української мови
  9. ціпеніти — ЦІПЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.). Миколка кутався в стареньку даровану свитку, бо сіверко-вітер забирався в усі шпарини і ціпеніло від того все тіло (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах