ціпеніти

Значення в інших словниках

1. ціпеніти — (зі страху а. дуже замерзнути) клякнути, заклякати, дубіти, костеніти, дерев'яніти. Словник синонімів Полюги
2. ціпеніти — I заклякати, клякнути, коліти, оклякати, уклякати II див. боятися; мерзнути Словник синонімів Вусика
3. ціпеніти — [ц'іпеин’ітие] -н'ійу, -н'ійеиш Орфоепічний словник української мови
4. ціпеніти — Дубіти, задубіти, здубіти, одубіти, одубти, подубіти, зашпорювати, зашпорити, позашпорювати, клякати, клякнути, заклякувати, заклякнути, заклякти, скликувати, оклякнути, уклякувати, уклякнути, уклякти, коцюбнути, коцюбти, закоцюбнювати, закоцюбнити... Словник чужослів Павло Штепа
5. ціпеніти — ЦІПЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.); клякнути. Миколка кутався в стареньку даровану свитку, бо сіверко-вітер забирався в усі шпарини і ціпеніло від того все тіло (Н. Словник української мови у 20 томах
6. ціпеніти — ціпені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
7. ціпеніти — -ію, -ієш, недок. Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.). || перен. Ставати скутим, нечутливим, стискатися від почуття страху, обурення, сильного переживання тощо. || Втрачати на деякий час здатність рухатися під впливом сильного відчуття, почуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. ціпеніти — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше. Словник синонімів української мови
9. ціпеніти — ЦІПЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.). Миколка кутався в стареньку даровану свитку, бо сіверко-вітер забирався в усі шпарини і ціпеніло від того все тіло (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах