ціпок

Значення в інших словниках

1. ціпок — (кусок дерева) патик, палиця, палка, розм. костур, ломака, ковінька, ґирлиґа, (більшого розміру) дрючок. Словник синонімів Полюги
2. ціпок — див. палиця Словник синонімів Вусика
3. ціпок — [ц'іпок] -пка, м. (на) -пку, мн. -пки, -пк'іў Орфоепічний словник української мови
4. ціпок — ЦІПО́К, пка, ч. 1. Зменш.-пестл. до ціп¹. [Малоштан:] Дванадцять років тому служив я в Чирви, махав ціпком на току, молотив жито (І. Микитенко); Гречку викосив цапок, Склав з дітками у стіжок. І дістав цапок ціпок – Молотити став стіжок (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
5. ціпок — ціпо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
6. ціпок — -пка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до ціп I. 2》 Очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, яку використовують як палицю. || Оздоблена дерев'яна палиця; костур. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. ціпок — ПА́ЛИЦЯ (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ЦІПО́К, КИЙ, ДРЮК, ЛОМА́КА, ДУБИ́НА, КИЙО́К, ДРЮЧО́К, ПА́ЛКА, ДРЮЧИ́НА розм., ПАТИ́К діал., ПАТИ́КА діал., ПАТИ́ЧИНА діал., БУК діал., ЛОМИ́ГА діал. Словник синонімів української мови
8. ціпок — Ціпо́к, -пка́, на -пку́; -пки́, -пкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ціпок — ЦІПО́К, пка, ч. 1. Зменш.-пестл. до ціп¹. [Малоштан:] Дванадцять років тому служив я в Чирви, махав ціпком на току, молотив жито (Мик., І, 1957, 91); Гречку викосив цапок, Склав з дітками у стіжок. Словник української мови в 11 томах