1. Словник чужослів Павло Штепа

черкати

Креслити, викреслювати, викреслити, повикреслювати, закреслювати, закреслити, позакреслювати, накреслювати, накреслити, понакреслювати, окреслювати, окреслити, поокреслювати, перекреслювати, перекреслити, поперекреслювати, покреслювати, покреслити, скреслювати, скреслити, поскреслювати, див. чертати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черкати — п. ф. черк, (що) торкатися чого, (сірник) терти, витирати, (чим) дряпати, (кулею) зачіпати, (на папері) ЖМ. писати, строчити, (написане) викреслювати, (серпом) різати, (воду, крильми) борознити, (хмари) сягати чого, (дахи, світлом) сріблити, золотити... Словник синонімів Караванського
  2. черкати — див. боронувати; лаяти; пиячити Словник синонімів Вусика
  3. черкати — ЧЕРКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, чим. 1. Торкатися чого-небудь під час руху (перев. залишаючи на ньому слід, риску). Панна Юзя пробігла мазурковим кроком по довгій жовтенькій, мов золотій, стежці до альтанки, .. Словник української мови у 20 томах
  4. черкати — черка́ти 1 дієслово недоконаного виду торкатися черка́ти 2 дієслово недоконаного виду чортихатися розм. Орфографічний словник української мови
  5. черкати — I -аю, -аєш, недок., перех. і неперех. 1》 Торкатися чого-небудь під час руху (перев. залишаючи на ньому слід, риску). || Терти чимсь твердим об щось тверде. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. черкати — ПИСА́ТИ (графічно передавати на чомусь слова, текст тощо); КРЕ́СЛИТИ, НАКРЕ́СЛЮВАТИ (перев. друкованими літерами); ВИПИ́СУВАТИ (старанно); ВИВО́ДИТИ (перев. із сл. Словник синонімів української мови
  7. черкати — Черка́ти, -ка́ю, -ка́єш; черкну́ти, -кну́, -кне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. черкати — ЧЕРКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., перех. і неперех. 1.Торкатися чого-небудь під час руху (перев. залишаючи на ньому слід, риску). Панна Юзя пробігла мазурковим кроком по довгій жовтенькій, мов золотій, стежці до альтанки, .. Словник української мови в 11 томах
  9. черкати — Черка́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест. Чуб. І. 109. 2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала. МВ. ІІ. 204. 3) Бить (огнивомъ). Словник української мови Грінченка