чернь

1. голота, голодранство, гультіпацтво, сірома, сіромашня, харпатство, злидарня, див. пролетаріят, бідняк

2. це чорнило золотарське

моск. голота

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чернь — ур., простолюд, плебс, у. лобурня, голота, (- селян) мужицтво, хлопство Словник синонімів Караванського
  2. чернь — Безголосий, бидло, гречкосій, колгосник, кріпак, мужва, мужик, підніжок, раб, смерд (іст.) хлоп Фразеологічні синоніми: варшавське сміття (образно); грязь Москви (Шевченко) Словник синонімів Вусика
  3. чернь — [черн'] -н'і, ор. -н'у Орфоепічний словник української мови
  4. чернь — ЧЕРНЬ, і, ор. ю, ж. 1. Сплав із срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовують для художнього оздоблення металевих (перев. срібних) виробів. Словник української мови у 20 томах
  5. чернь — чернь 1 іменник жіночого роду сплав із срібла, свинцю, сірки, який використовується для художнього оздоблення металевих виробів; одяг чорного кольору — арх.; чорні нитки; чорна вугільна фарба) чернь 2 іменник жіночого роду простолюд) збірн., зневажл. Орфографічний словник української мови
  6. чернь — Голота, простолюд Словник застарілих та маловживаних слів
  7. чернь — -і, ж. 1》 Сплав із срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовується для художнього оздоблення металевих (перев. срібних) виробів. || Художня обробка металу, за якої гравійований на ньому малюнок заповнюється таким сплавом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. чернь — ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл. Словник синонімів української мови
  9. чернь — ЧЕРНЬ, і, ж. 1. Сплав з срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовується для художнього оздоблення металевих (перев. срібних) виробів. Для більшої мальовничості вироби нерідко прикрашали черню, яка являє собою особливий сплав темно-сірого кольору. Словник української мови в 11 томах
  10. чернь — Чернь, -ні ж. 1) Черный цвѣтъ, черная одежда. Шо в черницях добре жити, лехко ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, що в черні ходити Грин. III. 376. 2) Черныя нитки. Я тебе, біле, черню потчу. Чуб. V. 489. 3) Чернь, простой народъ. Словник української мови Грінченка