чинуша

Значення в інших словниках

1. чинуша — ЧИНУ́ША, і, ор. ею, ч., розм., зневажл. Те саме, що чино́вник; чинодрал. Дивлюся у вікно й повертаюсь думками в Іркутськ. Не так-то вже й давно, за царів, це було Богом і людьми прокляте глухе місто, місто засланців... Словник української мови у 20 томах
2. чинуша — чину́ша іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
3. чинуша — -і, ч., розм., зневажл. Те саме, що чиновник. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чинуша — БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв'язання), ЧИНО́ВНИК зневажл., ЧИНУ́ША розм. зневажл., ЧИНОДРА́Л розм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТ зневажл.; КРЮЧКОДЕ́Р розм. заст., КРЮЧО́К розм. Словник синонімів української мови
5. чинуша — ЧИНУ́ША, і, ч., розм., зневажл. Те саме, що чино́вник. Дивлюся у вікно й повертаюсь думками в Іркутськ. Не так-то вже й давно, за царів, це було богом і людьми прокляте глухе місто, місто засланців, каторжних та самодурів-губернаторів і чинуш (Козл. Словник української мови в 11 томах