шльопати

1. ляпати, ляпнути, ляпонути, виляпувати, виляпати, повиляпувати, зляпувати, зляпати, позляпувати, поляпувати, поляпати, ляпотіти, заляпотіти, поляпотіти, ляскати, ляснути, лясконути, зляскувати, зляскати, поляскувати, поляскати, тьопати, тьопнути, тьопонути, витьопувати, витьопати, повитьопувати, потьопувати, потьопати, стьопувати, стьопати, постьопувати, хляпати, хляпнути, хляпонути, вихляпувати, вихляпати, повихляпувати, похляпувати, похляпати, схляпувати, схляпати, посхляпувати, шелепати, шелепнути, зішелепувати, зішелепнути, позішелепувати, пошелепувати, пошелепати, див. хлопати

2. див. шествувати

хохл. (шльопать) чалапати, плескати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шльопати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  2. шльопати — ШЛЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. чим і без дод. З шумом ударяти, бити чим-небудь м'яким, еластичним або по чомусь м'якому, рідкому; // Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею. Словник української мови у 20 томах
  3. шльопати — шльо́пати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шльопати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і неперех. З шумом ударяти, бити чим-небудь м'яким, еластичним або по чомусь м'якому, рідкому. || Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею. 2》 неперех. Видавати характерні глухі звуки (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шльопати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  6. шльопати — ШЛЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех. З шумом ударяти, бити чим-небудь м’яким, еластичним або по чомусь м’якому, рідкому; // Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею. Словник української мови в 11 томах