шльопати

шльо́пати

-аю, -аєш, недок., розм.

1》 перех. і неперех. З шумом ударяти, бити чим-небудь м'яким, еластичним або по чомусь м'якому, рідкому.

|| Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею.

2》 неперех. Видавати характерні глухі звуки (перев. падаючи або ударяючись об щось м'яке, еластичне).

|| Видавати глухі звуки, йдучи, рухаючись, ударяючи по воді, грязюці і т. ін.

|| чим. Ідучи, видавати характерні глухі звуки взуттям, що хляпає, спадаючи з ніг.

|| Ходити, бігати, видаючи характерні глухі звуки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шльопати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  2. шльопати — 1. ляпати, ляпнути, ляпонути, виляпувати, виляпати, повиляпувати, зляпувати, зляпати, позляпувати, поляпувати, поляпати, ляпотіти, заляпотіти, поляпотіти, ляскати, ляснути, лясконути, зляскувати, зляскати, поляскувати, поляскати, тьопати, тьопнути... Словник чужослів Павло Штепа
  3. шльопати — ШЛЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. чим і без дод. З шумом ударяти, бити чим-небудь м'яким, еластичним або по чомусь м'якому, рідкому; // Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею. Словник української мови у 20 томах
  4. шльопати — шльо́пати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  5. шльопати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  6. шльопати — ШЛЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех. З шумом ударяти, бити чим-небудь м’яким, еластичним або по чомусь м’якому, рідкому; // Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею. Словник української мови в 11 томах