1. Словник української мови у 20 томах

шльопати

ШЛЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. чим і без дод. З шумом ударяти, бити чим-небудь м'яким, еластичним або по чомусь м'якому, рідкому;

// Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею.

– Хочеться задерти спідничку та нашльопати так, як вас колись, в дитинстві, мамуся шльопала! (В. Гжицький).

2. Видавати характерні глухі звуки (перев. падаючи або ударяючись об щось м'яке, еластичне).

Не чув [Тимофій], як навколо нього шльопали кулі, – вуха наче пекучим клеєм залило (М. Стельмах);

// Видавати глухі звуки, йдучи, рухаючись, ударяючи по воді, грязюці і т. ін.

Вона біжить темною вулицею, шльопаючи по калюжах (О. Іваненко);

Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду (І. Цюпа);

// чим. Ідучи, видавати характерні глухі звуки взуттям, що хляпає, спадаючи з ніг.

Пішов [Павло Сидорович] до стола, шльопаючи великими .. капцями (Є. Кравченко);

// Ходити, бігати, видаючи характерні глухі звуки.

– Ну, як мої нові [коні]? – осадив Карпо біля брами вороних. – В борозного копита нікудишні, шльопає, наче підпалками (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шльопати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  2. шльопати — 1. ляпати, ляпнути, ляпонути, виляпувати, виляпати, повиляпувати, зляпувати, зляпати, позляпувати, поляпувати, поляпати, ляпотіти, заляпотіти, поляпотіти, ляскати, ляснути, лясконути, зляскувати, зляскати, поляскувати, поляскати, тьопати, тьопнути... Словник чужослів Павло Штепа
  3. шльопати — шльо́пати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шльопати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і неперех. З шумом ударяти, бити чим-небудь м'яким, еластичним або по чомусь м'якому, рідкому. || Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею. 2》 неперех. Видавати характерні глухі звуки (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шльопати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  6. шльопати — ШЛЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех. З шумом ударяти, бити чим-небудь м’яким, еластичним або по чомусь м’якому, рідкому; // Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею. Словник української мови в 11 томах