щуплий

моск. сухорлявий

кволий, миршавий, недолугий, сухорлявий, хирявий, див. чахлий, сухопарий, тощий, худосочний, малосильний, мізерний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

щуплий — див. худий Словник синонімів Вусика
щуплий — ЩУ́ПЛИЙ, а, е. 1. Слабосилий, худий, кволий (у 1 знач.). Розчервоніла від вогню стара жбурнула рогач під піч, повернулась до чоловіка усім своїм щуплим корпусом в рясному вбранні (І. Словник української мови у 20 томах
щуплий — щу́плий прикметник Орфографічний словник української мови
щуплий — щуплий худий (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
щуплий — -а, -е. 1》 Слабосилий, худий, кволий (у 1 знач.). || рідко. Який має поганий, жалюгідний вигляд. 2》 Не налитий, не виповнений (про зерно, насіння і т. ін.); плюсклий. Великий тлумачний словник сучасної мови
щуплий — I. ХУДИ́Й (який має недостатньо повне, тонке тіло), СУХИ́Й, ЩУ́ПЛИЙ, ЩУПЛЯ́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙ розм., СУХОРЕ́БРИЙ розм., МАРНИ́Й розм., ХУДЮ́ЧИЙ підсил. розм., ХУДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАХУ́ДЖЕНИЙ діал. Словник синонімів української мови
щуплий — Щу́плий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
щуплий — ЩУ́ПЛИЙ, а, е. 1. Слабосилий, худий, кволий (у 1 знач.). Розчервоніла від вогню стара жбурнула рогач під піч, повернулась до чоловіка усім своїм щуплим корпусом в рясному вбранні (Ряб. Словник української мови в 11 томах
щуплий — Щу́плий, -а, -е Невзрачный, щуплый, худой, тонкій. Був на од льоті хуторок, було в нім щупле будування. Котл. Ен. Щуплий колосок. Н. Вол. у. Щуплий чоловік. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка