ігнорувати

Гребувати, гребати, зігребувати, зігребати, позігребувати, погребувати, погребати, гордувати, загордувати, погордувати, угордувати, нехтувати, занехтовувати, занехтувати, позанехтовувати, знехтовувати, знехтувати, познехтовувати, легковажити, злегковажувати, злегковажити, помітувати, помітнути, спомітувати, спомітнути, поспомітувати, упосліджувати, упослідити, поупосліджувати, див. дискримінувати, мальтретувати, презирати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ігнорувати — [ігноруватие] -ноуруйу, -ноуруйеиш Орфоепічний словник української мови
  2. ігнорувати — рос. игнорировать (від латин. ignoro — не знаю, не помічаю) — нехтувати, не звертати уваги, навмисне не помічати. Eкономічна енциклопедія
  3. ігнорувати — ігнорува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. ігнорувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати увагу на когось, щось, нехтувати чимось. || Не брати до уваги чого-небудь, легковажити чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ігнорувати — ігнорува́ти (від лат. ignoro – не знаю, не помічаю) нехтувати, не звертати уваги, навмисне не помічати. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ігнорувати — НЕ́ХТУВАТИ кого, що і ким, чим (ставитися до кого-, чого-небудь без уваги та без поваги, не зважати на когось, щось), ТРЕТИ́РУВАТИ кого, що, книжн., НЕХА́ЯТИ кого, що, розм. Словник синонімів української мови
  7. ігнорувати — ІГНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати уваги на когось, щось. Віддавна привикла вона до того, що її найближчі цілковито ігнорували її (Фр. Словник української мови в 11 томах