ігнорувати

НЕ́ХТУВАТИ кого, що і ким, чим (ставитися до кого-, чого-небудь без уваги та без поваги, не зважати на когось, щось), ТРЕТИ́РУВАТИ кого, що, книжн., НЕХА́ЯТИ кого, що, розм.; ІГНОРУВА́ТИ кого, що (навмисно не помічати кого-, що-небудь, не звертати уваги на когось-щось). — Док.: зне́хтувати, поне́хтувати рідше зігнорува́ти. Кожне мало право налаяти його, нехтувати ним, бо він сирота, мужиченя... (М. Коцюбинський); — Росія не є французькою колонією, і компанія не має права третирувати російських робітників (Ф. Бурлака); — Чого вона мене ігнорує, наче мене нема у хаті (М. Коцюбинський). — Пор. 1. зневажа́ти.

НЕ́ХТУВАТИ чим (не надавати чому-небудь значення, не звертати уваги на що-небудь, не брати до уваги чогось), ІГНОРУВА́ТИ що, ЗНЕВАЖА́ТИ що, підсил., ПОГО́РДЖУВАТИ (ПОГОРДЖА́ТИ рідше) підсил. розм.; ЛЕГКОВА́ЖИТИ що, чим (легковажно ставитися до чогось); ОБХО́ДИТИ що, ОБМИНА́ТИ що, ПЕРЕСТУПА́ТИ що, через що, підсил. (не враховувати чого-небудь, відмовлятися від чогось). — Док.: зне́хтувати, зігнорува́ти, знева́жити, погорди́ти, погордува́ти, злегкова́жити, обійти́, обмину́ти, переступи́ти. Дід Галактіон хоч і не рибалка, але його порадою в цій галузі не можна нехтувати (О. Донченко); (Смола:) Громадська робота вища за шкурні інтереси. Ігнорувати її нікому не дозволяється (І. Микитенко); Зневаживши пересуди сусідок, вона щиро віддала свою руку цьому гарячому, бурхливому старшині (О. Гончар); Прийміть сердечну подяку за те, що ви не погордили запросинами молодих, невідомих і нічим не заслужених людей (І. Франко); Це не означає, що я злегковажив вашими порадами-думками (Я. Качура); — Просимо зайти прочитати листа.. Треба ж нам перевірити, чия тут правда. Листи трудящих обходити не можна (Я. Гримайло); — Ти забуваєш про дисципліну.. Ти.. не смієш переступати своїх обов'язків (О. Гуреїв).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ігнорувати — [ігноруватие] -ноуруйу, -ноуруйеиш Орфоепічний словник української мови
  2. ігнорувати — Гребувати, гребати, зігребувати, зігребати, позігребувати, погребувати, погребати, гордувати, загордувати, погордувати, угордувати, нехтувати, занехтовувати, занехтувати, позанехтовувати, знехтовувати, знехтувати, познехтовувати, легковажити... Словник чужослів Павло Штепа
  3. ігнорувати — рос. игнорировать (від латин. ignoro — не знаю, не помічаю) — нехтувати, не звертати уваги, навмисне не помічати. Eкономічна енциклопедія
  4. ігнорувати — ігнорува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. ігнорувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати увагу на когось, щось, нехтувати чимось. || Не брати до уваги чого-небудь, легковажити чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ігнорувати — ігнорува́ти (від лат. ignoro – не знаю, не помічаю) нехтувати, не звертати уваги, навмисне не помічати. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ігнорувати — ІГНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати уваги на когось, щось. Віддавна привикла вона до того, що її найближчі цілковито ігнорували її (Фр. Словник української мови в 11 томах