ігнорувати

ігнорува́ти

[ігноруватие]

-ноуруйу, -ноуруйеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ігнорувати — Гребувати, гребати, зігребувати, зігребати, позігребувати, погребувати, погребати, гордувати, загордувати, погордувати, угордувати, нехтувати, занехтовувати, занехтувати, позанехтовувати, знехтовувати, знехтувати, познехтовувати, легковажити... Словник чужослів Павло Штепа
  2. ігнорувати — рос. игнорировать (від латин. ignoro — не знаю, не помічаю) — нехтувати, не звертати уваги, навмисне не помічати. Eкономічна енциклопедія
  3. ігнорувати — ігнорува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. ігнорувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати увагу на когось, щось, нехтувати чимось. || Не брати до уваги чого-небудь, легковажити чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ігнорувати — ігнорува́ти (від лат. ignoro – не знаю, не помічаю) нехтувати, не звертати уваги, навмисне не помічати. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ігнорувати — НЕ́ХТУВАТИ кого, що і ким, чим (ставитися до кого-, чого-небудь без уваги та без поваги, не зважати на когось, щось), ТРЕТИ́РУВАТИ кого, що, книжн., НЕХА́ЯТИ кого, що, розм. Словник синонімів української мови
  7. ігнорувати — ІГНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати уваги на когось, щось. Віддавна привикла вона до того, що її найближчі цілковито ігнорували її (Фр. Словник української мови в 11 томах