іманентний

Значення в інших словниках

1. іманентний — імане́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
2. іманентний — -а, -е. Властивий природі самого предмета або явища, внутрішньо притаманний їм. Іманентна філософія — суб'єктивно-ідеалістичний філософський напрям, який проголошує об'єктивний світ іманентним (внутрішнім) змістом свідомості суб'єкта. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. іманентний — імане́нтний [від лат. immanens (immanentis) – властивий, притаманний чомусь] внутрішньо притаманний предметам або явищам, той, що випливає з їхньої природи; ¤ і-на філософія – суб’єктивно-ідеалістичний напрям у буржуазній філософії... Словник іншомовних слів Мельничука
4. іманентний — Імане́нтний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. іманентний — ІМАНЕ́НТНИЙ, а, е. Властивий природі самого предмета або явища, внутрішньо притаманний їм. Гроші як міра вартості є необхідна форма прояву іманентної товарам міри вартості,— робочого часу (Маркс, Капітал, т. І, кн. Словник української мови в 11 томах