браво

(венеціанський) таємний убивця [VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. браво — бра́во 1 прислівник незмінювана словникова одиниця бра́во 2 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. браво — I Присл. до бравий. II виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. браво — БРА́ВО¹. Присл. до бра́вий. Один Барило браво йшов, і втома його не брала (Стор., І, 1957, 389); Браво клацнувши каблуками, [Денис Блаженко] питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Гончар, III, 1959, 85). БРА́ВО², виг. Словник української мови в 11 томах
  4. браво — БРА́ВО¹. Присл. до бра́вий. Коло скирт мої воли стоять і так браво сіно їдять, аж шкода відгонить... (з переказу); Один Барило браво йшов, і втома його не брала (О. Словник української мови у 20 томах
  5. браво — браво – бравісимо Ці вигуки розрізняються ступенем вияву почуття. Браво виражає схвалення, захват, заохочення. Бравісимо передає найвищий ступінь схвалення. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  6. браво — див. ура Словник синонімів Вусика
  7. браво — бра́во (італ. bravo – відмінний) вигук, що виражає схвалення, захоплення, заохочення. Словник іншомовних слів Мельничука