браво
БРА́ВО¹. Присл. до бра́вий.
Один Барило браво йшов, і втома його не брала (Стор., І, 1957, 389);
Браво клацнувши каблуками, [Денис Блаженко] питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Гончар, III, 1959, 85).
БРА́ВО², виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь.
Всі [звірі] схвалили річ лиса, гукнули "браво" (Укр.. казки, 1951, 61);
Слухачі наділили співачок цілим забоєм ляскання в долошки, грюку ногами, криками "браво!" (Мирний, III, 1954, 272);
— Браво, пане Броніслав, браво! — похвалив його чорнявий товариш (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- браво — (венеціанський) таємний убивця [VI] Словник з творів Івана Франка
- браво — браво – бравісимо Ці вигуки розрізняються ступенем вияву почуття. Браво виражає схвалення, захват, заохочення. Бравісимо передає найвищий ступінь схвалення. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- браво — бра́во 1 прислівник незмінювана словникова одиниця бра́во 2 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- браво — I Присл. до бравий. II виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- браво — БРА́ВО¹. Присл. до бра́вий. Коло скирт мої воли стоять і так браво сіно їдять, аж шкода відгонить... (з переказу); Один Барило браво йшов, і втома його не брала (О. Словник української мови у 20 томах
- браво — див. ура Словник синонімів Вусика
- браво — бра́во (італ. bravo – відмінний) вигук, що виражає схвалення, захоплення, заохочення. Словник іншомовних слів Мельничука