видіти

Бачити [VIII]

видіти (21, 436) – “бачити”; [ІЦ-2006]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видіти — Ви́діти, -джу, -диш гл. Видѣть. Желех. Словник української мови Грінченка
  2. видіти — Ви́діти. Бачити. На такі погляди згодити ся не можу. Я не хотів би видіти наших людий дерунами та посіпаками (Б., 1895, 2, 2); Ось і видите, добрі люди, яка рго в тих часах була мудрість паньска, яка вдячність паньска за хліб і сіль (Кміц. Українська літературна мова на Буковині
  3. видіти — ви́діти дієслово недоконаного виду бачити діал. Орфографічний словник української мови
  4. видіти — -джу, -диш, недок., діал. 1》 Бачити. 2》 Розуміти. Видіш, брате мій! Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. видіти — ВИ́ДІТИ, джу, диш, недок., розм. Те саме, що ба́чити. – Необходимо [необхідно] мені видіти її. Де вона? (Панас Мирний); Розповідають люди, що виділи на власні очі [машину], і не можуть нахвалитися (І. Словник української мови у 20 томах
  6. видіти — Бачили очі, що купували, тепер хоч і повилізайте. Хоч і бачив, що купував, то таки ошукався. Не бачив, Гриць, нагавиць, то скидав, то вбирав. Зацікавився дуже буденною річчю. Побачимося на йосафатовій долині. Побачимося аж по смерти. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. видіти — див. бачити Словник синонімів Вусика
  8. видіти — Ви́ді́ти, ви́джу, -диш, -дять = ба́чити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. видіти — ви́діти бачити (ср, ст): Та ще'м не осліп, ще виджу добре (Франко); У більшости випадків буде так, що лікар є далеко та може лише деколи хорого видіти (Дрималик; Не видять ціли або думають, що вона на тисячі миль далеко... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. видіти — Бачити, побачити, добачати, добачити, зобачати, зобачити, передбачати, передбачити, попередбачати, убачати, убачити Словник чужослів Павло Штепа
  11. видіти — ВИ́ДІТИ, джу, диш, недок., діал. Бачити. Розповідають люди, що виділи на власні очі [машину], і не можуть нахвалитися (Фр., II, 1950, 38); Виділа я, що на нашому полі Гарне в цім році вродилося жито (Павл., Бистрина, 1959, 105). Словник української мови в 11 томах
  12. видіти — БА́ЧИТИ (сприймати зором), ЗРІ́ТИ (ЗДРІ́ТИ) заст., ВИ́ДІТИ діал.; ВИДА́ТИ розм. (звичайно із знач, повторюваної дії); ЛИЦЕЗРІ́ТИ заст., ірон. (звичайно зблизька); ДИВИ́ТИСЯ (у знач. вставн. сл., 1. ос. теп. ч.). Я й бачив горе скорше, ніж провину. Словник синонімів української мови