виминати

Ухилятися [II]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виминати — вимина́ти 1 дієслово недоконаного виду розминаючи, видобувати, вилучати що-небудь вимина́ти 2 дієслово недоконаного виду обминати, уникати Орфографічний словник української мови
  2. виминати — I -аю, -аєш, недок., вим'яти, -мну, -мнеш, док., перех. 1》 Розминаючи, видобувати, витискувати або вилучати що-небудь. 2》 Розминаючи що-небудь, робити м'яким. II -аю, -аєш, недок., виминути, -ну, -неш, док., перех. Обминати, уникати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виминати — ВИМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВИ́М'ЯТИ, мну, мнеш, док., що. 1. Розминаючи, видобувати, витискувати або вилучати що-небудь. Висмикує [Оврам] колоски.. Словник української мови у 20 томах
  4. виминати — ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ) (звертати з прямого шляху, напрямку, рухатися стороною, минаючи кого-, що-небудь), ОБГИНА́ТИ (ОГИНА́ТИ), ОБХО́ДИТИ, ОБ'ЇЖДЖАТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ОББІГА́ТИ (біжучи); ОБЛІТА́ТИ (летячи); ПОМИНА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. виминати — ВИМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВИ́М’ЯТИ, мну, мнеш, док., перех. 1. Розминаючи, видобувати, витискувати або вилучати що-небудь. Висмикує [Оврам] колоски.. Словник української мови в 11 томах
  6. виминати — I. Вимина́ти, -на́ю, -єш сов. в. вим'яти, -мну, -неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ. Вас. 153. --------------- II. Вимина́ти, -на́ю, -єш гл. Перегонять, обгонять. Словник української мови Грінченка