виминати
ВИМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВИ́М’ЯТИ, мну, мнеш, док., перех.
1. Розминаючи, видобувати, витискувати або вилучати що-небудь.
Висмикує [Оврам] колоски.., виминає на долоні, роздивляється (Мирний, II, 1954, 163);
Коріннями, травами і дикими ягодами живилися [втікачі]. Виминали зерно з колосків (Цюпа, Назустріч.., 1958, 257);
Просушене на гарячій печі прядиво ми мусили довго м’яти ногами, щоб вилучити, вим’яти ту кляту кострицю (Минко, Моя Минківка, 1962, 57).
2. Розминаючи що-небудь, робити м’яким.
Тут же, на траві, виминали їх [шкури] руками (Скл., Святослав, 1959, 311).
ВИМИНА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ВИ́МИНУТИ, ну, неш, док., перех. Обминати, уникати.
Шмигнув я лозами та в луги. Де були при сіні люди, там я їх виминав, ховаючись поза копиці (Фр., II, 1950, 25);
Мої розмови набридли Бейбі, і вона цілий місяць виминала їх (Ірчан, II, 1958, 146).
Значення в інших словниках
- виминати — Ухилятися [II] Словник з творів Івана Франка
- виминати — вимина́ти 1 дієслово недоконаного виду розминаючи, видобувати, вилучати що-небудь вимина́ти 2 дієслово недоконаного виду обминати, уникати Орфографічний словник української мови
- виминати — I -аю, -аєш, недок., вим'яти, -мну, -мнеш, док., перех. 1》 Розминаючи, видобувати, витискувати або вилучати що-небудь. 2》 Розминаючи що-небудь, робити м'яким. II -аю, -аєш, недок., виминути, -ну, -неш, док., перех. Обминати, уникати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виминати — ВИМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВИ́М'ЯТИ, мну, мнеш, док., що. 1. Розминаючи, видобувати, витискувати або вилучати що-небудь. Висмикує [Оврам] колоски.. Словник української мови у 20 томах
- виминати — ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ) (звертати з прямого шляху, напрямку, рухатися стороною, минаючи кого-, що-небудь), ОБГИНА́ТИ (ОГИНА́ТИ), ОБХО́ДИТИ, ОБ'ЇЖДЖАТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ОББІГА́ТИ (біжучи); ОБЛІТА́ТИ (летячи); ПОМИНА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- виминати — I. Вимина́ти, -на́ю, -єш сов. в. вим'яти, -мну, -неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ. Вас. 153. --------------- II. Вимина́ти, -на́ю, -єш гл. Перегонять, обгонять. Словник української мови Грінченка