виповідати

Виповіда́ти:

— тут: відмовляти [49]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виповідати — виповіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виповідати — ВИПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПОВІСТИ, ім, іси, док., що. 1. Висловлювати, звіряти що-небудь комусь. До Уляни приходили дівчата, приходили й молодиці, і кожна, наче зговорилися, виповідала їй свою тугу за минулим щастям (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. виповідати — ВИПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПОВІСТИ, ім, іси, док., перех. 1. розм. Висловлювати, звіряти що-небудь комусь. До Уляни приходили дівчата, приходили й молодиці, і кожна, наче зговорилися, виповідала їй свою тугу за минулим щастям (Д. Бедзик, Дніпро.. Словник української мови в 11 томах
  4. виповідати — -аю, -аєш, недок., виповісти, -ім, -іси, док., перех. 1》 розм.Висловлювати, звіряти що-небудь комусь. 2》 діал. Відмовляти в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виповідати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  6. виповідати — Висловлювати, розповідати Словник застарілих та маловживаних слів
  7. виповідати — ВІДМОВЛЯ́ТИ (давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ), ВІДКА́ЗУВАТИ діал., ВИПОВІДА́ТИ діал., ВИМОВЛЯ́ТИ діал. — Док.: відмо́вити, відказа́ти, ви́повісти, ви́мовити. Він дуже любив дітей... Словник синонімів української мови