виповідати
виповіда́ти
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виповідати — Виповіда́ти: — тут: відмовляти [49] Словник з творів Івана Франка
- виповідати — -аю, -аєш, недок., виповісти, -ім, -іси, док., перех. 1》 розм.Висловлювати, звіряти що-небудь комусь. 2》 діал. Відмовляти в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виповідати — ВИПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПОВІСТИ, ім, іси, док., що. 1. Висловлювати, звіряти що-небудь комусь. До Уляни приходили дівчата, приходили й молодиці, і кожна, наче зговорилися, виповідала їй свою тугу за минулим щастям (Д. Словник української мови у 20 томах
- виповідати — Висловлювати, розповідати Словник застарілих та маловживаних слів
- виповідати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- виповідати — ВІДМОВЛЯ́ТИ (давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ), ВІДКА́ЗУВАТИ діал., ВИПОВІДА́ТИ діал., ВИМОВЛЯ́ТИ діал. — Док.: відмо́вити, відказа́ти, ви́повісти, ви́мовити. Він дуже любив дітей... Словник синонімів української мови
- виповідати — ВИПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПОВІСТИ, ім, іси, док., перех. 1. розм. Висловлювати, звіряти що-небудь комусь. До Уляни приходили дівчата, приходили й молодиці, і кожна, наче зговорилися, виповідала їй свою тугу за минулим щастям (Д. Бедзик, Дніпро.. Словник української мови в 11 томах