випрошувати

(собі) застерігати перед чимось [I]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрошувати — випро́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випрошувати — -ую, -уєш, недок., випросити, -ошу, -осиш, док., перех. Просячи, домагатися чого-небудь або одержувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрошувати — ВИПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОСИТИ, ошу, осиш, док., кого, що, чого, у кого. Просячи, домагатися чого-небудь або одержувати щось; випрохувати. Молодий княжич .. випрошував у ігумена .. роботи найбільш прикрі й обридливі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. випрошувати — див. просити Словник синонімів Вусика
  5. випрошувати — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. випрошувати — Випро́шувати, -шую, -шуєш; ви́просити, ви́прошу, -сиш, -сять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. випрошувати — ВИПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. Просячи, домагатися чого-небудь або одержувати щось. Випрошує ці кусні Чайчиха зі сльозами і їсть зі сльозами (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах
  8. випрошувати — Випрошувати, -шую, -єш сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба. Рудч. Ск. II. 162. Словник української мови Грінченка