войовник

Войовни́к:

— воїн [54]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. войовник — Войовник, -ка м. Боецъ, воинъ, рубака, воитель. К. МБ. X. 19. Не для таких, як я, війна, і войовник з мене не жвавий. МВ. ІІ. 15. Словник української мови Грінченка
  2. войовник — ВОЯ́К (військовослужбовець або учасник боїв, воєн), БОЄ́ЦЬ, ВО́ЇН, ВОЯ́КА розм., ВОЯЧИ́СЬКО фам., ВОЯЧНЯ́ збірн. розм., ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ уроч., ВИ́ТЯЗЬ поет., ВОЙОВНИ́К заст., ЗБОРО́НЕЦЬ заст., РА́ТНИК заст., РАТОБО́РЕЦЬ заст., РУБА́КА розм. Словник синонімів української мови
  3. войовник — Войовни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. войовник — див. воїн Словник синонімів Вусика
  5. войовник — войовни́к іменник чоловічого роду, істота вояк рідко Орфографічний словник української мови
  6. войовник — -а, ч., заст. Вояк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. войовник — ВОЙОВНИ́К, а́, ч., заст. Вояк. – Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Марко Вовчок); І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Л. Словник української мови у 20 томах
  8. войовник — ВОЙОВНИ́К, а, ч., заст. Вояк. — Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Вовчок, І, 1955, 278); І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Дмит., Вірші.., 1949, 374). Словник української мови в 11 томах