войовник

ВОЙОВНИ́К, а́, ч., заст.

Вояк.

– Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Марко Вовчок);

І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Л. Дмитерко);

Відійшли в небуття імена войовників, а створеним руками людини пам'ятникам відкрила свої двері вічність (І. Пільгук);

Вам, шукачам істини, вам, мандрівникам невимірності, вам, мужнім творцям і войовникам із силами хаосу, наше вітання (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. войовник — Войовни́к: — воїн [54] Словник з творів Івана Франка
  2. войовник — войовни́к іменник чоловічого роду, істота вояк рідко Орфографічний словник української мови
  3. войовник — -а, ч., заст. Вояк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. войовник — див. воїн Словник синонімів Вусика
  5. войовник — ВОЯ́К (військовослужбовець або учасник боїв, воєн), БОЄ́ЦЬ, ВО́ЇН, ВОЯ́КА розм., ВОЯЧИ́СЬКО фам., ВОЯЧНЯ́ збірн. розм., ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ уроч., ВИ́ТЯЗЬ поет., ВОЙОВНИ́К заст., ЗБОРО́НЕЦЬ заст., РА́ТНИК заст., РАТОБО́РЕЦЬ заст., РУБА́КА розм. Словник синонімів української мови
  6. войовник — Войовни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. войовник — ВОЙОВНИ́К, а, ч., заст. Вояк. — Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Вовчок, І, 1955, 278); І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Дмит., Вірші.., 1949, 374). Словник української мови в 11 томах
  8. войовник — Войовник, -ка м. Боецъ, воинъ, рубака, воитель. К. МБ. X. 19. Не для таких, як я, війна, і войовник з мене не жвавий. МВ. ІІ. 15. Словник української мови Грінченка