войовник

ВОЯ́К (військовослужбовець або учасник боїв, воєн), БОЄ́ЦЬ, ВО́ЇН, ВОЯ́КА розм., ВОЯЧИ́СЬКО фам., ВОЯЧНЯ́ збірн. розм., ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ уроч., ВИ́ТЯЗЬ поет., ВОЙОВНИ́К заст., ЗБОРО́НЕЦЬ заст., РА́ТНИК заст., РАТОБО́РЕЦЬ заст., РУБА́КА розм. (той, хто майстерно володіє холодною зброєю); БОЙОВИ́К (учасник якої-небудь бойової групи, загону). Незліченна сила неслась вояків, Як мак при дорозі, шапки їх біліли, Списи гримотіли, шаблі брязкотіли (М. Костомаров); Северина Наливайка полковник любив любов'ю вояки, що і в ворогові шанує звитяжця (І. Ле); Щасливий воячисько.. дістав повну баклажку води (У. Самчук); — Одного ранку з гуком і ...криком в'їхав у село обоз армії.. На подвір'ї повно воячні (У. Самчук); (Анна:) Під Вишгородом я На лебедів уранці полювала. Аж гульк, дивлюсь, із лісової мли Ватага суне витязів удалих (І. Кочерга); Половці з'їхалися на нараду: поприїжджали старі начальники їх орд, і молоді войовники, і всі богатирі (І. Франко); (Сотник:) Вітаю вас, зборонці України (О. Стороженко); Новгородські ратники; Скоро виїхали (козаки) з гаю, зараз загледіли на узгір'ї наших рубак (П. Куліш). — Пор. солда́т.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. войовник — Войовни́к: — воїн [54] Словник з творів Івана Франка
  2. войовник — войовни́к іменник чоловічого роду, істота вояк рідко Орфографічний словник української мови
  3. войовник — -а, ч., заст. Вояк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. войовник — ВОЙОВНИ́К, а́, ч., заст. Вояк. – Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Марко Вовчок); І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. войовник — див. воїн Словник синонімів Вусика
  6. войовник — Войовни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. войовник — ВОЙОВНИ́К, а, ч., заст. Вояк. — Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Вовчок, І, 1955, 278); І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Дмит., Вірші.., 1949, 374). Словник української мови в 11 томах
  8. войовник — Войовник, -ка м. Боецъ, воинъ, рубака, воитель. К. МБ. X. 19. Не для таких, як я, війна, і войовник з мене не жвавий. МВ. ІІ. 15. Словник української мови Грінченка