1. Словник синонімів української мови

возовиця

ВОЗОВИ́ЦЯ (вивезення хліба з поля після жнив, а також період цього вивезення), КОПОВИ́ЦЯ розм., КОПОВІ́З розм. — Я торік оцією рукою за день три навильники поламав у возовицю (І. Багмут); Коповиця була, люди, мов бджоли гудуть.., копи возять (Ганна Барвінок); Як зайде коповіз, багато роботи волам буде (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. возовиця — возови́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. возовиця — -і, ж. 1》 Вивезення хліба з поля після жнив, а також період, коли це робиться. 2》 чого. Те саме, що возіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. возовиця — ВОЗОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Вивезення хліба з поля після жнив, а також період, коли це робиться. Тільки ж під кінець серпня жнива минули і возовиця кінчилась (А. Свидницький); Хлопець здоровий. У возовицю на вила не інакше, як два снопи воднораз бере (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. возовиця — ВОЗОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Вивезення хліба з поля після жнив, а також період, коли це робиться. Тільки ж під кінець серпня жнива минули і возовиця кінчилась (Свидн., Люборацькі, 1955, 38); Був час возовиці, і в повітрі пахло пилом та снопами (Трубл. Словник української мови в 11 томах
  5. возовиця — Возовиця, -ці ж. Свозка хлѣба съ поля и время этой свозки. Після жнив Іванові — возовиця. Мир. ХРВ. 125. Як настала возовиця, бідний брат запри воли і поїхав на своє поле по снопи. Чуб. Словник української мови Грінченка